↑ Вгору

Реферат на тему

Економіка причорноморського регіону


читати

Переглянути реферат

зберегти

Скачати реферат

друкувати

Друкувати реферат

Реферат

З РПС

Економіка причорноморського регіону

План

Економіка Криму. Основні показники розвитку промисловості. Виробництво
основних видів продовольчих товарів. Частка Автономної республіки Крим у
промисловості України

Економіка Херсонської області

Економіка Миколаївської області

Економіка Одеської області. Промисловий потенціал та
матеріальна-енергетичні ресурси. Природньо-ресурсні потенціали

Економіка Автономної Республіки Крим

Понад 3000 років Кримський півострів знаходиться на пересічеінні шляхів
у Причорномор'я, що охоплює площу більше двох мільйонів квадратних
кілометрів, з населенням близько 200 мільйонів осіб. Зараз економічні
зв'язки Причорномор'я закріплені політично в системі Організації
Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС), куди ввійшли 11
країн регіону: Албанія, Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Грузія, Греція,
Молдова, Румунія, Росія, Туреччина й Україна.

На основі використання широкого спектра природних ресурсів, у XX
столітті в Криму склався ось такий економічний комплекс:

1. Головний пріоритет в економіці Криму приділяється
курортно-рекреаційної галузі, з добре поставленим науковим моніторингом
природного середовища, опрацьованою системою квот природокористування
(по обсягах, сезонам року і ландшафтним регіонам).

2. Важливою пріоритетною галуззю стійкого розвитку Криму є
агропромисловий комплекс, що спирається на адаптовані до природних умов
півострова ресурсозберігаючі галузі і технології сільськогосподарського
виробництва, що щадять екологію та орієнтовані на оптимальне
використання унікального природного потенціалу Криму, забезпечення
продовольством населення і гостей півострова.

3. Беручи до уваги історично сформований індустріально-промисловий
комплекс Криму, подальший його розвиток планується зі збереженням
пріоритету головної ? курортно-рекреаційної ? галузі регіону. Покладен
початок системній перебудові структури промислового виробництва, що
передбачає розвиток галузей харчової і легкої промисловості,
високотехнологічних наукоємких галузей та поступової конверсії
«екологічно брудних» виробництв.

4. Розвиваючи всі інші галузі народногосподарського комплексу в Криму,
передбачається, на основі аналізу стану природних продуктивних сил
півострова, ретельно визначити їхню еколого-соціально-економічну
сумісність з головними пріоритетами Автономної Республіки Крим,
визначеними концепцією Програми Ради міністрів АРК.



Основні показники розвитку промисловості

  

1995

1997

1998

1999

2000

Загальний обсяг промислової продукції (у реальних цінах), млн. грн.

1015,1

13139

1440,1

1971,4

2607,1

Середньорічна кількість промислово-виробничого персоналу, тис.

99,5

77,9

68,7

69,6

66,3

Промислово-виробничі основні фонди на кінець року (у реальних цінах),
млн. грн.

...

6486

6315

6369

7044

Рентабельність продукції промислових підприємств, відсотків**

14,3

6,2

10,6

10,1

...

Частка збиткових підприємств, відсотків**

13,4

44,4

51,9

52,0

58,3



Середньомісячна заробітна плата промислово-виробничого персоналу, грн.

82

144

165

212

308

* Попередні дані

** Без малих підприємств

Виробництво основних видів продовольчих товарів

(тис. тонн)

  1985 1990 1995 1999 2000

М'ясо (включаючи субпродукти 1 кат.) 117,6 149,9 29,1 10,0* 7,5*

в тому числі               

  - яловичина і телятина ... 49,5 15,5 6,1 4,6

  - баранина ... 6,8 2,4 0,5 0,4

  - свинина ... 27,3 4,9 2,1 1,7

  - м'ясо птиці ... 60,8 5,3 0,8 0,4

  - інші види м'яса та субпродукти 1 категорії ... 3,5 0,6 0,5 0,4

Ковбасні вироби 29,4 36,3 9,3 4,5 3,7

Масло вершкове 11,8 14,3 5,8 3,1 3,8

Молочна продукція (у перерахуванні на молоко) 341,4 377,8 62,9 28,3
32,4

Сири жирні (включаючи бринзу) 2,2 2,2 0,4 0,3 0,2

Олія соняшникова 13,4 13,8 7,7 6,6 5,8

Консерви, тис. умовних банок 559,7 754,0 141,1 75,1 80,8

Борошно 238,7 229,0 192,1 123,2 119,3

Крупи 31,5 36,2 40,3 20,0 13,9

Хліб і хлібобулочні вироби, кондитерські вироби 264,3 243,6 215,5
110,7 106,5

Кондитерські вироби 28,8 35,5 3,5 2,3 2,9

Макаронні вироби 20,4 24,5 21,1 14,8 12,4

Безалкогольні напої, тис. декалітр 5832 8003 1974 2175 3315

Мінеральні води, тис. декалітр 2842 3330 877 1760 1970

Сіль харчова (видобуток) 25,1 41,0 21,8 ... 8,1



* Включаючи свинячі голови

Частка Автономної республіки Крим у промисловості України

(відсотків)

   1995 1997 1998 1999

Продукція промисловості (у реальних цінах) 1,7 1,7 1,7 1,8

Товари народного споживання 2,9 3,2 3,1 3,2

у тому числі                

продовольчі товари 2,8 3,2 3,1 2,6

непродовольчі товари 2,3 1,7 1,5 1,9

з них            

товари легкої промисловості 1,0 0,7 1,1 1,0

непродовольчі товари (без товарів легкої промисловості) 2,7 2,0 1,6
2,1



Економіка Херсонської області

Херсонська область визначається потужною багатогалузевою промисловістю:
харчовою та переробною, машинобудуванням, електроенергетикою, хімічною
та нафтохімічною, паливною, легкою та іншими.

    Провідне місце в області займає харчова та переробна промисловість ,
питома вага якої складає близько 44,5% в структурі промисловості. Вона
представлена такими провідними підприємствами: ЗАТ "Херсонська
кондитерська фабрика", яке випускає до 300 найменувань різноманітної
продукції, ЗАТ "Чумак", асортимент якого представлений кетчупами,
майонезами, соусами, соняшниковою олією і сезонною консервацією, та одне
із найкрупніших виноробних підприємств України - агропромислова фірма
"Таврія". Вина і напої, вироблені спеціалістами заводу з використанням
вітчизняного і зарубіжного досвіду виноробства, неповторні за смаком і
ароматом. Вони заслужили добру славу далеко за межами України.

    Машинобудівна галузь області представлена підприємствами
суднобудування, підйомно-транспортного, електротехнічного,
сільськогосподарського машинобудування.

    Суднобудування - пріоритетна для регіону підгалузь машинобудування.

- пріоритетна для регіону підгалузь машинобудування.
Найбільш потужними суднобудівними підприємствами є ДП "Херсонський
суднобудівний завод", який забезпечує виконання замовлень не тільки
судновласників на будівництво суден та монтажу суднового обладнання, а й
багатьох галузей промисловості по виготовленню найрізноманітнішої
технічно складної продукції. Також, Херсонський державний завод
"Паллада", який пропонує побудову залізобетонних понтонів-причалів
річкового призначення, причальних ліній, залізобетонних понтонів - основ
для плавучих готелів, гаражів, зерносховищ, електростанцій, а також
композитних плавдоків підйомною силою від 2 000 до 32 000 тонн. Плавучі
доки, побудовані на заводі, успішно експлуатуються у Росії, Болгарії,
Японії, Південній Кореї, Нігерії, Югославії, В`єтнамі та інших країнах

    Сільськогосподарське машинобудування представлено ВАТ "Херсонські
комбайни" - найбільш потужним підприємством як в Україні, так і в
Європі, яке спеціалізується на випуску зернозбиральної,
кукурудзозбиральної, дощувальної та іншої складної сільськогосподарської
техніки (приставки для збирання кукурудзи та соняшника, кормозбиральні
косилки, насосні станції). Вперше в країнах СНД освоєно виробництво
ведучих мостів для тролейбусів. Потужність підприємства після його
реконструкції складає 250 млн.ум.од.

    Електротехнічне машинобудування області представлено ВАТ "Каховський
завод електрозварювального устаткування" - світовим лідером з
виробництва високоефективного електрозварювального устаткування,
автоматичних ліній та комплексів для електродугового зварювання. Також
на підприємстві впроваджено у виробництво нове покоління
конкурентоспроможних рейко- та трубозварювальних машин, які базуються на
найкращих світових досягненнях та випереджають закордонні аналоги. Нова
продукція оснащена мікропроцесорними системами управління, що дозволяють
контролювати та реєструвати якість зварних швів. ВАТ "Електромаш"
виробляє електричне устаткування та запасні частини для автомобілів та
тракторів. Підприємство співпрацює з російськими та вітчизняними
підприємствами-споживачами (АвтоВАЗ, АвтоЗАЗ DAEWOO).

    ВАТ "Завод карданних валів" спеціалізується на виробництві карданних
валів і запасних частин до них для вантажних автомобілів країн СНД,
автобусів, усіх видів тролейбусів, тракторів. Окрім карданних валів
завод виготовляє повітряні фільтроелементи до зазначених вантажних
автомобілів, різноманітні види сільськогосподарських карданних шарнірів,
тяги та наконечники рульової трапеції ВАЗ.

    Легка промисловість представлена підприємствами текстильної,
швейної, шкіряної та взуттєвої підгалузей. Найбільшими представниками
цієї галузі є ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" - унікальне
підприємство у своїй галузі, яке виробляє бавовняні, бавовнянолляні
тканини, а також в суміші з іншими волокнами (більш 100 найменувань).
Тільки на цьому підприємстві на Україні діє закінчений цикл виробництва
гребінної тканини. Потенційна потужність комбінату - 147 млн. метрів
тканин на рік.

нин на рік.

    ЗАТ "Фірма "Красень" спеціалізується по пошиву костюмів, піджаків,
брюк із вовняних тканин, постійно збільшуючи обсяги виробництва
високоякісних товарів народного споживання за рахунок вдосконалення та
впровадження у виробництво нових технологій по розкрою та пошиву одягу,
а саме системи САПР.

    Єдиним представником паливної промисловості в області та одним з
найбільших в Україні в цій галузі є ВАТ "Херсоннафтопереробка".
Структура заводу являє собою розгалужений технологічний комплекс до
складу якого входять дві установки первинної переробки нафти різної
потужності, установки вторинної переробки нафти (риформінг, коксовка),
бітумні установки. Це забезпечує стабільну роботу підприємства у
широкому діапазоні потужностей: від 1,5 до 7,2 млн.тонн нафти на рік.

    Скляна промисловість представлена ЗАТ "Укрсклопром" - виробником
сортової посуди, декоративних виробів із скла, скляних пляшок, а також
скляних банок з горловиною "Твіст-Офф". Завод, який був збудований у
1938 році, за час свого існування шляхом переобладнання та реконструкції
перетворився у сучасне підприємство по виробництву широкогорлої тари
(400-450 тис.шт/добу).

    За 2005 рік промисловими підприємствами вироблено продукції в
порівнянних цінах на суму 3809,2 млн.грн., що на 11,9% менше ніж за
відповідний період минулого року.

    Нарощення виробництва досягнуто у 12 районах та містах Нова Каховка
і Каховка, найбільше - у Скадовському (+55,6%), Великолепетиському
(+11,9%), Цюрупинському (+50,7%), Чаплинському (+24,9%), Каховському
(+23,7%), Білозерському (+31,2%) районах та м. Нова Каховка (+19,0%), а
також на таких провідних підприємствах, як: ВАТ "Херсонський
суднобудівний завод" - на 81,6%, ВАТ "Херсонські комбайни" - на 36,2%,
ВАТ "Завод карданних валів" - на 43,1%, ТОВ "Механічний завод" - на
32,3%, ЗАТ "Завод крупних електричних машин" - на 13,0% та інших.

    Нарощування обсягів виробництва досягнуто у таких галузях
промисловості: харчовій - на 19,6%, целюлозно-паперовій та поліграфічній
- на 29,6%, хімічній та нафтохімічній промисловості - на 27,8%,
металургії та обробленні металу - на 38,3%, машинобудуванні - на 23%,
підприємствами по виробництву та розподіленню електроенергії, газу та
води - на 9,2%, виробництвы з деревини та виробів з деревини, крім
меблів - у 19,8 раза.

    За січень-вересень промисловими підприємствами області реалізовано
продукції у діючих цінах на суму 2089,6 млн.грн., що на 7% більше
відповідного періоду минулого року.

Економіка Миколаївської області

Миколаївська область-це високорозвинутий індустріальний регіон держави,
який визначається потужною багатогалузевою промисловістю, що має дуже
важливе значення в структурі народногосподарського комплексу України.

Промисловий потенціал області сконцентрований, головним чином, у п'яти
містах обласного підпорядкування, питома вага яких у загальнообласних
обсягах промислової продукції досягає майже 95%. В сільській місцевості
розташовані підприємства переробної, поліграфічної та промисловість

омисловість
будівельних матеріалів. У структурі промисловості провідне місце займає
машинобудування та металообробка, серед них виділяються такі галузі, як
суднобудування та енергетичне машинобудування. Промислові підприємства
області забезпечують до 50% обсягів продукції суднобудування України,
понад 90% державного виробництва газових турбін,80% обсягів
глинозему-сировини для виробництва алюмінію. Тільки 11,9% загальної
кількості промислових підприємств області знаходяться в державній
власності.

Провідна галузь-суднобудування-представлена в обласному центрі трьох
великими підприємствами. Це державні заводи "Чорноморський суднобудівний
завод", "Суднобудівний завод ім.61 Комунара" та "Океан". Основною
продукцією цих потужних підприємств є танкери, сухогрузи,
контейнеровози, рефрижератори, траулери, плаваючі готелі, катери.
Загальновідомі в нашій країні і за її межами виробниче об'єднання "Зоря"
та науково-виробниче об'єднання "Машпроект". Вони виготовляють
багатопрофільні газотурбінні двигуни, які використовують як для
обладнання кораблів та суден, так і для транспортування природного газу
та виробництва електроенергії.

В Миколаївській області добре розвинуті легка промисловість,
харчосмакова галузь та переробка сільськогосподарської сировини. Тут
повністю завершено роздержавлення підприємств легкої та харчової
промисловості. Легка промисловість представлена значними швейними
підприємствами, які виробляють чоловічий, жіночий та дитячий одяг (АТ
"Евіс", "Санта Україна", "Искра", "Южанка", "Чайка",
"Радуга"),трикотажні та галантерейні вироби(АТ "Аура", "Ангела"),
шкіряну сировину, шкіргалантерею та різноманітне взуття (АТ "Возко",
"Ніккожа" та "Ніко").

Одне з провідних місць в області займає розвинута харчосмакова галузь.
На базі переробки сільськогосподарської сировини розвину м'ясна
промисловість, представлена Миколаївським, Вознесенським, Первомайським
м'ясокомбінатами, двома птахокомбінатами і птахофабриками,32-ма
ковбасними цехами. Переробка молока здійснюється на 16 підприємствах,
найбільш потужні з яких ЗАТ "Беньє-Україна" і Первомайський молочно -
консервний комбінати. Виробництво борошна, хлібобулочних та макаронних
виробів здійснюють підприємства "Елеваторзернопрома", хлібопекарної
промисловості, приватні хлібопекарні. В регіоні є кондитерська
фабрика,10 харчосмакових фабрик, лікеро-горілчаний завод, 2 пивзаводи і
консервних заводи. АТ "Алые паруса" має значні потужності для випуску
різноманітної парфюмерно-косметичної продукції.

На території області розміщена ціла низка підприємств з переробки дарів
моря. Капітальне будівництво в області здійснюють 153
будівельно-монтажні організації та близько 500 малих підприємств.

Економіка Одеської області

Промислові потенціали та матеріально-енергетичні ресурси.

Виробництво кіноапаратури зосереджено на Одеському заводі "Кінап",
поліграфічне машинобудування, світлокопіювальні й
електронно-гравірувальні автомати – в Одесі.

Хімічна промисловість працює здебільшого на власній сировині (ропі,
солях озер і лиманів), частково використовує привізну. Найбільші

солях озер і лиманів), частково використовує привізну. Найбільші
підприємства – Одеський суперфосфатний, Одеський хіміко-фармацевтичний
та фарбовий.

Промисловість будівельних матеріалів не досить розвинена, у значних
кількостях видобувають лише вапняк-черепашник, на заводах виготовляють
залізобетонні вироби, м'яку покрівлю, лінолеум тощо. Цемент виробляють в
області, проте його не вистачає для власних потреб.

Таблиця 3. Виробництво цементу, тис. т

1995 1996 1997

267 203 242



Целюлозно-паперова і деревообробна промисловість зосереджена в Ізмаїлі.

У легкій промисловості виділяється текстильна галузь. Це Одеська
конопле-джутова фабрика. Вовняні фабрики працюють в Одесі. Є трикотажні
комбінати в Одесі. Взуття виготовляють також в Одесі.

Велике значення має харчова промисловість, що ґрунтується на місцевій
сировині. Широко розвинені консервна, молочна, ефіроолійна, рибна,
м'ясна, тютюнова галузі. М'ясна представлена м'ясокомбінатами в Одесі та
Ізмаїлі. Такі галузі, як маслоробна, молочна, сироварна, розташовані
рівномірно на всій території області. В Одесі працює потужний
олійно-екстрактовий завод. Плодоконсервна промисловість ізмаїльським та
одеським заводами.

Раніше в області працювало понад 20 % виноробних підприємств, найбільші
й найвідоміші з них були у Одесі, Ізмаїлі, Білгород-Дністровському та
ін. У період так званої боротьби з алкоголізмом частину з них закрили,
виноградники вирубали, тару знищили. Нині виноробні й виноградарські
підприємства і господарства починають відбудовуватись.

У області є великі елеватори у Одесі. Менше розвинена цукрова
промисловість – зосереджена у Одеському районі.

Природньо-ресурсні потенціали.

Одеська область розташована на південному-заході України. На півночі
межує з Вінницькою та Кіровоградською, на сході – з Миколаївською
областями, на заході – з Молдовою, на південному-заході – частина
державного кордону України з Румунією. На півдні і південному-сході
омивається водами Чорного моря. До області належить острів Зміїний.
Площа 33,3 тисяч км кв. (5,5 % території України). Населення 2638,2
тисяч чоловік (1990, 5,1 % населення країни). Центр – місто Одеса.

В області – 26 районів, 17 міст, у тому числі 5 обласного
підпорядкування (Одеса, Білгород–Дністровський, Ізмаїл, Іллічівськ,
Котовськ), 33 селища міського типу та 1140 сільських населених пунктів.

Широкий вихід до Азово-Чорноморського басейну й великих річкових
магістралей визначає головні позитивні риси економіко-географічного
положення області і зумовлює її потужні транспортно-розподільчий і
рекреаційний потенціали. З положенням у степовій та лісостеповій
природних зонах пов'язане її головне природне багатство – земельні
ресурси.

Територія Одещини дуже витягнена, з півночі на південь вона простяглася
від 45° до 48° північної широти. Тому окремі її частини помітно
відрізняються своїми природними умовами.

Більша частина області лежить на Причорноморській низовині на північ і
північний захід Одещини заходять відроги Подільської височини. Поверхня

верхня
здебільшого рівнинна, з нахилом з північного заходу на південний схід,
до узбережжя Чорного моря. Рівнину перетинають глибокі долини річок яри
та балки особливо в межах відрогів Подільської височини де різниця між
рівнем вододілів і долин становить пересічно 100 м. Чим далі на південь,
тим спокійніший менш хвилястий рельєф.

Північна частина області розташована у лісостеповій зоні України,
середня і південна – у степовій. У ґрунтовому покриві переважають
звичайні і південні чорноземи. Лісів мало, більш-менш площі займають
вони в лісостеповій зоні.

Клімат переважно теплий і посушливий. Середньорічна температура тут
коливається від +7,7° – на півночі області до +11,1° – на півдні.
Безморозний період триває від 170 до 210 діб. Річна кількість опадів –
від 350 мм на півдні до 460 мм на півночі. Природні умови сприятливі для
вирощування найцінніших сільськогосподарських культур: озимої пшениці,
кукурудзи, ячменю, проса, соняшнику. В північній і центральній частинах
області добре ростуть цукрові буряки, в південній частині широко
розвинуто виноградарство.

По території області протікає чимало річок. Північну її частину займають
басейни Савранки і Кодими – правих приток Південного Бугу, який тече по
границі між Одещиною і Кіровоградщиною. На південному сході протікає
Дністер який впадає в Дністровський лиман – велике водоймище площею в
360 кв. км розташоване в межах області. На півдні – нижня течія Дунаю та
його Кілійське гирло, по яких проходить державний кордон між Україною і
Румунією. На лівобережжі нижнього Дунаю і в долині між Кілійським гирлом
та Дністровським лиманом є чимало озер, серед них прісноводні – Кагул,
Ялпуг, Катлабух і Китай.

Рельєф району в цілому не створює значних перешкод для механізації
польових сільськогосподарських робіт, будівництва промислових споруд,
розширення міст і селищ, шляхового будівництва, а невеликий загальний
нахил поверхні сприяє іригаційному будівництву.

Добре забезпечена Одеська область сировиною для будівельної індустрії –
різноманітними вапняками, глинами, кварцовими пісками, гранітами,
мармуром, мергелем, каоліном, вулканічними туфами. Будівельні матеріали
поширені скрізь.

У численних соляних озерах та лиманах є значні запаси солей натрію,
хлору, брому, особливо у Сиваші, ресурси якого практично невичерпні.
Солі озер та лиманів є цінною сировиною для хімічної промисловості.

На півдні Одеської області виявлено родовища нафти і газу.

Велике значення мають лікувальні грязі, ропа та мінеральні джерела
району.

Тривалість безморозного періоду коливається від 160–170 днів на півночі
району до 250 днів на Південному березі Одеської області, вегетаційний
період – відповідно від 215 до 297 днів. Район дуже посушливий.

Максимум опадів на рівнинах влітку. Часто трапляються посухи, що
супроводяться суховіями і пиловими бурями, які завдають значної шкоди
сільському господарству.

Ґрунти району різноманітні. Розміщення їх має добре виражений зональний
характер. У північно-західній частині області поширені опідзолені

ширені опідзолені
чорноземи, у степовій зоні – мало гумусні чорноземи і темно-каштанові
слабо солонцюваті ґрунти. Ґрунти району мають добру структурну будову і
при застосуванні правильних агротехнічних методів обробітку та зрошення
дають стійкі високі врожаї. Грунтово-кліматичні умови сприяють розвитку
сільського господарства, а теплий клімат і приморське положення –
перетворенню району на велику здравницю.

Переважна більшість території району розташована у степовій зоні, лише
на північному заході частина й лежить у лісостеповій зоні. Природна
рослинність більшої частини району – степова. Під лісом зайнято не
більше як 1,5–2,5 % його території.

Важливе народногосподарське значення в житті області має Чорне море. На
його узбережжі знаходиться великий промисловий центр та порт Одеса. У
водах цього моря водиться промислова риба (кефаль, скумбрія, пеламіда,
камбала, осетрові, оселедці, бички). Найбільший вилов риби в Керченській
протоці, коли риба восени йде з Азовського у води більш теплого взимку
Чорного моря. У північно-західній частині Чорного моря росте водорість
філофора, з якої виготовляють агар-агар, що застосовується в харчовій
промисловості


© 2013 Alive-inter.net Про сайт Alive-inter.net Зворотній зв`язок Відмова від відповідальності