↑ Вгору

Реферат на тему

Земельна рента


читати

Переглянути реферат

зберегти

Скачати реферат

друкувати

Друкувати реферат

File Info block version 193
Found at file offset 128 (hex 80)
Written by product version 32859
Language 1049
This is document (DOC) file
File uses extended character set
File created on Windows
Using default character set
Textstart = 2048 (hex 800)
Textlen = 24218 (hex 5e9a)
Реферат на тему:

Земельна рента

Земельна рента як економічна категорія виражає відносини при-власнення
додаткового продукту власником землі у формі оренд-ної плати за право
користування землею. Проте рента не тотожна орендній платі. Крім ренти
як плати за користування землею орендна плата містить відсоток на
вкладений у землю капітал, а також амортизацію цього капіталу. При
високих орендних ставках влас-ник землі може привласнювати частину
середнього прибутку сільсь-когосподарського підприємця.

Земельна рента і орендна плата є загальною економічною осно-вою
будь-якого суспільства. Спочатку земельна рента виникла і розвивалася у
формі традиційної земельної ренти. Виникнення під-приємницьких
виробничих відносин стало умовою існування су-часної земельної ренти.
Проте земельна рента завжди є економіч-ною основою реалізації власності
на землю. Це доход, не пов'яза-ний з підприємницькою діяльністю; це
частина додаткового про-дукту, який створюється сільськогосподарськими
виробниками, що господарюють на землі.

Як уже зазначалося, в сільському господарстві в процесі вироб-ництва
беруть участь природні процеси і біологічні фактори. У зв'яз-ку з цим в
сільському господарстві крім суспільних факторів слід розрізняти такі
природні фактори, як кліматичні умови, хімічний і механічний склад
землі, біологічні та інші моменти. Залежно від цих факторів одна й та
сама кількість і якість праці може бути представлена в більшій або
меншій кількості продуктів, споживних вартостей.

Якою б великою не була роль природних факторів, сільськогос-подарський
продукт створюється працею людей. Тому провідна роль у розвитку
сільськогосподарського виробництва завжди належить економічним факторам.
Це положення має особливе значення для з'ясування рентних відносин у
сільському господарстві.

Незалежно від форми власності на землю утворюється дифе-ренційна рента.
Причиною її є монополія на землю як на об'єкт господарювання. Виникнення
цієї монополії означає існування ві-дособлених виробників у системі
товарно-грошових відносин, а також своєрідний синтез існуючих природних
і економічних умов для утворення диференційної ренти.

Першою природною умовою існування диференційної ренти є відмінності у
природній родючості землі, а також місцезнаходжен-ня земельних ділянок
по відношенню до ринку (місць реалізації продукції). Розвиток науки і
техніки, широке використання їх до-сягнень у сільському господарстві
впливають на ці відмінності, проте повністю усунути їх неможливо.

Господарства, розміщені на кращих землях, створюють додатко-вий чистий
доход. Цього останнього позбавлені господарства, що знаходяться на
гірших землях. Якби вони одержували його, то мо-нополія на землю як
об'єкт господарювання зникла б.

Другою природною умовою утворення диференційної ренти є обмеженість

ою природною умовою утворення диференційної ренти є обмеженість
землі. Земля у просторі обмежена, ще обмеженіші кращі за родючістю
землі. Продукція, що виробляється на кращих і середніх землях, не може
задовольнити потреби суспільства, тому у господарський оборот
залучаються також ділянки землі, віднос-но гірші за родючістю і
місцезнаходженням.

Господарства, які використовують кращі землі, мають більше продукції з
одиниці земельної площі та одержують додатковий про-дукт, який є
матеріальною основою диференційної ренти.

Необхідною економічною умовою перетворення цього додатково-го продукту в
диференційну ренту є наявність товарно-грошових відносин і особливості
дії закону вартості у сільському господарстві. Ця особливість полягає в
тому, що суспільна вартість сільськогос-подарських продуктів
визначається середніми витратами суспільне необхідної праці у
господарствах, що розташовані на гірших за родючістю і місцезнаходженням
землях при середньому рівні орга-нізації виробництва. Господарства, які
розташовані на кращих та середніх землях, мають нижчу індивідуальну
вартість сільськогос-подарської продукції, проте реалізують її за
цінами, які визнача-ються вартістю на гірших землях. Це дає можливість
одержувати додатковий чистий доход, який утворюється понад середній
чис-тий доход.

Слід розрізняти дві форми диференційної ренти - першу і другу. Перша
диференційна рента є додатковим чистим доходом, який одержують в
результаті продуктивнішої праці на кращих за родю-чістю і
місцезнаходженням землях.

Друга диференційна рента виникає в результаті підвищення продуктивності
землі на основі використання ефективніших засо-бів виробництва, тобто
додаткових вкладень у землю. Цю ренту одержують не всі господарства, а
лише ті, які займаються інтенси-фікацією за сприятливіших умов
виробництва (тобто використову-ють кращі землі). Господарства, які
здійснюють додаткові вкладення на гірших землях, одержують не другу
ренту, а раціоналізаторсь-кий доход.

Що є спільного для першої та другої диференційної ренти? По-перше,
причина утворення - монополія на землю як на об'єкт господарювання.

По-друге, основа виникнення - відмінності в родючості землі.
Взаємозв'язок диференційної першої і другої рент полягає в тому, що вони
засновані на використанні родючості земель. Тільки пер-ша рента
пов'язана з природною, а друга - з економічною родю-чістю грунтів. Друга
диференційна рента характеризує інтенсив-ний розвиток сільського
господарства.

У сучасних умовах підвищення попиту на сільськогосподарську сировину
виникає необхідність освоєння нових земель з низькою родючістю. В той
самий час обмеженість землі, а також прискорення науково-технічного
прогресу в сільському господарстві зу-мовлюють деяке зниження ролі
природної родючості.

Широке використання сучасної техніки і технології стирає різ-ницю в
ефективності рівновеликих витрат капіталу на різних за родючістю землях,
що сприяє зменшенню другої диференційної ренти. Паралельно діють
фактори, які сприяють збільшенню її, а саме різниця ступеня використання

різниця ступеня використання
інтенсивних факторів в різних господарствах зберігається, а в деяких
випадках і посилюється.

ъ

ь

ь

утністю не що інше, як додатковий прибуток, який отримують у будь-якій
сфері промислового виробництва на будь-який капітал, що функціонує в
умовах вище середніх. У сільському, господарстві він є більш-менш
постійним, оскільки грунтується на різній родючості різних катего-рій
землі.

У країнах, де панує приватна власність на землю і діє міжгалузе-ва
конкуренція, існує ще й абсолютна рента, яка утворюється на всіх
використаних землях, у тому числі на гірших. Причиною її є монополія на
приватну власність на землю, яка закріплює високу норму прибутку в
сільському господарстві понад середню норму прибутку. Отже, абсолютна
рента - це надлишок вартості сільсь-когосподарського продукту над його
ціною виробництва.

Висока норма прибутку в сільському господарстві може створю-ватися
внаслідок існування ряду факторів: низької органічної будови капіталу,
використання дешевшої робочої сили, більш швидкого обо-роту коштів,
економії на постійному капіталі та ін. Значення цих факторів у кожній
країні неоднакове і весь час змінюється. Так, у розвинутих країнах
рівень органічної будови капіталу в сільському господарстві вже піднявся
до рівня промисловості. Тому ця умова для створення абсолютної ренти
відпала, проте причина виникнення абсолютної ренти - монополія приватної
власності на землю - залишається. Ось чому слід брати до уваги, що
можуть існувати і діяти інші фактори утворення високої норми прибутку в
сільському господарстві, а монополія приватної власності на землю лише
зак-ріплює цю високу норму прибутку і примушує реалізовувати
сільськогосподарську продукцію за її вартістю, яка вища за ціну
ви-робництва.

Отже, абсолютну ренту породжує не низька будова землероб-ського
капіталу, а монополія приватної власності на землю, яка не дає
можливості конкуренції вирівняти прибуток з низькопобудова-ного
капіталу.

У практиці сучасних розвинутих країн підвищення органічної будови
капіталу в землеробстві зумовлює зменшення абсолютної ренти, проте
зростання загального розміру функціонуючого капі-талу сприяє збільшенню
її.

Приватна власність на землю і необхідність виплати ренти за всі
використані землі можуть призвести до перетворення абсолютної ренти в
монопольну, коли ціна на сільськогосподарську продукцію вища за її
вартість.

Рентні доходи розподіляються між власником землі та її оренда-рем або
між державою і тими, хто користується землею.

Використання землі в Україні є платним. Власники землі та
зем-лекористувачі щорічно вносять плату за землю у вигляді земельно-го
податку або орендної плати, що визначається залежно від якості та
місцезнаходження земельної ділянки (виходячи з кадастрової оцінки
земель). У земельному податку і орендній платі міститься частина
рентного доходу. Якщо його одержує власник землі, то рентний доход
перетворюється у ренту.

Розмір орендної плати орендареві встановлюють за угодою сто-рін. У
результаті підвищення продуктивності землі на основі вико-ристання

щення продуктивності землі на основі вико-ристання
ефективніших засобів виробництва надлишковий доход збільшується. До
закінчення строку договору він надходить орен-дарям у вигляді рентного
доходу. При укладенні нового договору він може бути зарахований в
орендну плату і надходити вже влас-нику землі. З метою стимулювання
інтенсифікації сільського гос-подарства доцільно оптимально здійснювати
розподіл рентного до-ходу другої диференційної ренти між власником землі
і орендарем. Останній повинен бути заінтересований у додаткових
вкладеннях у землю, а це вимагає залишення у нього певної частини
рентного доходу.

Порядок оподаткування і середні ставки земельного податку та граничні
розміри орендної плати за землю встановлює Верховна Рада України.

Рентний доход, що міститься у платежах за землю, надходить до бюджетів
сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, на території яких
знаходяться земельні ділянки. Частина коштів від плати за землю
централізується у державному і обласних бюджетах.

Від плати за землю, а отже, і вилучення рентного доходу звіль-няються
заповідники, національні та дендрологічні парки, ботанічні сади,
заказники (крім мисливських), дослідні господарства науко-во-дослідних
установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та ін.

Новостворені селянські (фермерські) господарства звільняються від плати
за землю (а отже, і від вилучення рентного доходу) протя-гом трьох років
з часу передачі у їх власність або надання в корис-тування земельної
ділянки.

Рентний доход, як правило, використовується на фінансування заходів щодо
раціонального використання та охорони земель, під-вищення родючості
грунтів, виконання робіт із землеустрою, ведення земельного кадастру;
відшкодування витрат власникам землі та землекористувачам, пов'язаних з
господарюванням на землях гіршої якості; економічного стимулювання
власників землі та зем-лекористувачів, у тому числі й орендарів.

З рентою пов'язана ціна землі. Вона визначається як капіталізо-вана
рента, тобто грошовий капітал, що забезпечує його власни-кові той самий
доход, але у формі не ренти, а суми відсотка на вкладення у банк. Ціну
землі розраховують за формулою



де R - рента; S - норма позикового відсотка.

Звідси ціна на землю залежить від розміру земельної ренти і позикового
відсотка.

Науково-технічний прогрес і підвищення інтенсивності сільського
господарства зумовлюють необхідність додаткових вкладень у
зем-леробство, що, призвело до Зростання диференційної ренти і
відповідно до зростання цін на землю.


© 2013 Alive-inter.net Про сайт Alive-inter.net Зворотній зв`язок Відмова від відповідальності