↑ Вгору

Реферат на тему

Туристичний маршрут: Козацькими шляхами


читати

Переглянути реферат

зберегти

Скачати реферат

друкувати

Друкувати реферат

Реферат на тему:

Туристичний маршрут: Козацькими шляхами



Київ – Переяслав-Хмельницький – Корсунь-Шевченківський –

Черкаси – Чигирин – Суботів – Холодний Яр – Дніпропетровськ –

Старі Кодаки – Запоріжжя – Нікополь – Капулівка – Жовті Води –

Пилява – Збараж – Зборів – Львів – Берестечко

Перша писемна згадка про українських козаків міститься у хроніці
М. Бєльського від 1489 р., перше козацьке укріплення у 1552 р. збудував
на дніпровському острові Мала Хортиця Д. Вишневецький.
Військово-політична організація Запорізька Січ в окремі періоди сягала
16-22 полків, що в свою чергу поділялися на сотні.
Туристично-екскурсійний напрям "Козацькими шляхами" відтворює картини
героїчних козацько-селянських повстань кінця ХVI – початку ХVII ст. і
битв Визвольної війни українського народу під проводом Богдана
Хмельницького 1648-1657 рр., а також ХVIII ст.

Туристи побувають там, де колись вели бої з супротивником козаки
на чолі з Северином Наливайком, Максимом Кривоносом, Іваном Богуном,
Максимом Залізняком і багатьма іншими. Під час екскурсій можна багато
дізнатися про життя, побут, звичаї безстрашних лицарів-козаків –
захисників рідної землі.

Цікавими є маршрути "До гетьманської столиці Чигирина" (Київ –
Переяслав-Хмельницький – Чигирин – Суботів – Холодний Яр), "Шляхами
Запорозької Січі", "Пилявецька битва 1648 р.", "Героїчні сторінки
Зборівської битви (1649 р.)", "До пам’яток козацької слави" (Київ –
Переяслав-Хмельницький) та ін.

Екскурсії розраховано на учнівську та студентську молодь, людей
середнього віку, пенсіонерів, а також відпочиваючих в оздоровницях, на
туристичних базах, у кемпінгах, готелях, мандруючих за туристичними
маршрутами.

м. Київ

Київ тісно пов`язаний з історією українського козацтва. У 1592 р.
козацький загін під проводом Криштофа Косинського за допомогою київських
міщан оволодів Київським замком. Кияни брали активну участь у
селянсько-козацькому повстанні 1594-1596 рр., яке очолював Северин
Наливайко.

У 1615 р. у Києві було створено Київське братство, що об`єднало киян у
боротьбі проти католицизму та уніатства. До братства увійшов гетьман
Петро Сагайдачний разом з усім Запорозьким кошем. Мешканці Києва
підтримали повстання Тараса Федоровича в 1630 р., під час якого було
розгромлено польські загони в районі Печерська та на Подолі, а також
взяли участь у повстаннях 1637-1638 рр. Кияни мужньо боролися під час
народно-визвольної війни 1648-1657 рр. У травні 1648 р. вони за
допомогою козацького війська звільнили рідне місто від
польсько-шляхетських поневолювачів. 23 грудня 1648 р. у Київ через
Золоті ворота урочисто в`їхав на чолі козацького війська гетьман Б.
Хмельницький. Нині у Києві є багато пам`яток, пов`язаних з історією
українського козацтва: Братський монастир, в якому поховано гетьмана П.
Сагайдачного (помер у 1622 р.); Золоті ворота, через які у грудні 1648
р. у місто входили козацькі війська на чолі з Б. Хмельницьким;
Георгіївський собор і Трапезна церква Видубицького монастиря, збудовані
на кошти полковника Стародубського козацького полку М. Миклашевського;

ика Стародубського козацького полку М. Миклашевського;
будинок Мазепи та дзвіниця Софійського собору, збудована на кошти
гетьмана І. С. Мазепи;

пам`ятник Б. Хмельницькому та ін.

м. Переяслав-Хмельницький (Київської області)

У ХVІ-ХVІІ ст. Переяслав був одним з основних осередків українського
козацтва. У 1630 р. в околицях міста козаки під проводом Тараса
Федоровича (Трясила) розгромили польсько-шляхетські війська. Ця подія
описана Т. Г. Шевченком у поемі “Тарасова ніч”. У 1654 р. у місті
відбулася Переяславська рада, що проголосила возз`єднання України з
Московією на правах широкого самоврядування.

м. Корсунь-Шевченківський (Черкаської області)

Корсунська битва 1648 р. – одна з визначних битв селянсько-

козацького війська, очолюваного Б. Хмельницьким.

Вражені звісткою про поразку в Жовтоводській битві та

переконані підісланим козаком у тому, що повстанці значно

переважають їх, командувачі 20-тисячних головних сил Марцін

Калиновський та Міколай Потоцький залишили вигідні позиції під

Корсунем і, маючи за поводиря таємного агента гетьмана, почали

відступати, долаючи багато перешкод. 26 травня польсько-

шляхетське військо рушило з Корсуня Богуславським шляхом. У

Гороховій Діброві його оточили козаки та татари. Козацькі сили

зросли до 15 тисяч, без урахування татарської кінноти. Наскочивши

на козацьку засідку, поляки знову зазнали поразки. Хмельницькому

до рук потрапили обидва командувачі польсько-шляхетської армії, 80

великих вельмож, 127 офіцерів, 8520 жовнірів, 41 гармата. До цього ж,

за 6 днів до Корсунської битви помер король Владислав IV. Таким

чином, Річ Посполита раптом втратила короля, командирів і армію.

Під впливом переможної Корсунської битви в Україні

розгорнувся широкий народно-визвольний рух, спрямований проти

польсько-шляхетського панування.

Про цю подію розповідає експозиція Корсунь-Шевченківського

музею. У місті є пам’ятник Б. Хмельницькому.

м. Черкаси

Перші згадки про місто зустрічаються у писемних джерелах,

датованих 1384 р. З кінця ХV ст. Черкаси – важливий козацький

форпост на кордоні з Диким полем. З початку ХVІ ст. – центр

Черкаського староства. Більшістю населення міста були козаки, що

брали активну участь у національно-визвольній боротьбі українського

народу проти Польщі.

З Черкас через організацію для туристів автобусних радіальних

екскурсій можна здійснювати огляд найважливіших пам`ятних місць

козаччини у Черкаській області: козацького кладовища, залишків

замку та монастиря у Трахтемирові, Мотронинського монастиря в

Холодному Яру, козацьких пам`яток Канева, Корсуня-

Шевченківського, Золотоноші, Сміли, Суботова, Чигирина та ін.

м. Чигирин (Черкаської області)

Відомий з першої половини ХVІ ст. як укріплений козацький

зимівник. Згодом – центр Чигиринського староства. У 1648-1657 рр.

місто було резиденцією Б. Хмельницького та до 1676 р. – гетьманською

столицею. Після зруйнування турецько-татарськими загарбниками

під час другого Чигиринського походу (1678 р.) занепав.

У 1989 р. на базі численних історико-культурних пам`яток

зі численних історико-культурних пам`яток

козацької доби у Чигирині створено Державний історико-культурний

заповідник, якому нині надано статус Національного.

с. Суботів (Чигиринського району Черкаської області)

Родовий маєток гетьмана Б. Хмельницького. Екскурсійні

об`єкти Суботова – Іллінська церква (1657 р.), усипальниця гетьмана і

замчище з залишками фортеці та Богданового палацу.

урочище Холодний Яр (Чигиринського району Черкаської області)

У лісах урочища Холодний Яр у кінці ХV – на початку ХVІ ст.

збиралися селяни-втікачі та запорожці, що створювали військові

загони для боротьби проти польського гніту.

У Мотронинському Троїцькому монастирі під час національно-

визвольної війни 1648-1657 рр. формувались козацькі полки. У 30-і рр.

ХVІІІ ст. Холодний Яр був опорною базою гайдамацьких загонів, що їх

очолювали М. Грива та І. Жила. У 40-і рр. ХVІІІ ст. у ньому

розміщувався козацький загін під проводом Г. Голого.

Холодний Яр був центром Коліївщини – великого народного

повстання в Україні у 1768 р. В урочищі збереглися численні пам`ятки

тих часів.

м. Дніпропетровськ

Засновано у 1787 р. на місці запорозької слободи Половиці.

У Дніпропетровському історичному музеї знаходиться найбільша в

Україні колекція козацьких старожитностей, зібрана видатним

дослідником українського козацтва Д. І. Яворницьким. Цікавий

екскурсійний об`єкт – меморіальний будинок-музей академіка Д. І.

Яворницького.

с. Старі Кодаки (Дніпропетровського району)

У 1635 р. під керівництвом французького інженера Г. Л. де

Боплана, який перебував на службі в Речі Посполитій, було збудовано

на березі Дніпра фортецю – земляну, староголландського типу,

оточену валом і ровом. Її призначенням було не допускати на Січ

утікачів з України. У серпні 1635 р. запорожці під проводом

кошового І. Сулими захопили та зруйнували фортецю, але в 1638 р.

поляки знову відбудували її. У 1648 р. вона була захоплена козацькими

загонами під командуванням полковника М. Нестеренка. У 1709 р. за

наказом Петра І була зруйнована. Від споруди збереглася частина

фортечного валу.

м. Запоріжжя

Місто засновано у серпні 1770 р., коли почалося будівництво

Олександрівської фортеці.

До Запоріжжя належить і заповідний острів Хортиця,

розташований на південно-західній околиці міста посеред Дніпра. У

1554-1555 рр. на о. Мала Хортиця князем Дмитром

Вишневецьким було засновано фортецю, що стала опорним пунктом

оборони запорозьких козаків від нападів кримських татар. Острів

Хортиця – осередок пам`яток козаччини, а саме залишки запорозьких
укріплень. У 1965 р. о. Хортиця отримав статус державного
історико-культурного заповідника. Тут знаходиться Музей історії
запорозького козацтва.

Нині на острові створено Національний заповідник “Хортиця”.

м. Нікополь (Дніпропетровської області)

Z

\

Ъ

Ь

6

8

ґ



На місці сучасного Нікополя була козацька переправа через

р. Дніпро – Микитин Ріг, перша згадка про яку зустрічається у

писемних джерелах 1530 р. З 1636 р. – місце розташування

Микитинської Січі, де у 1648 р. Б. Хмельницького було обрано

инської Січі, де у 1648 р. Б. Хмельницького було обрано

гетьманом України.

с. Капулівка (Нікопольського району Дніпропетровської області)

У селі Капулівці знаходиться могила славного козацького

ватага, національного героя України, отамана Низового Війська

Запорозького Івана Сірка (помер у 1680 р.).

м. Жовті Води (Дніпропетровської області)

Жовтоводська битва 1648 р. – перша велика битва селянсько-

козацького війська на чолі з Б. Хмельницьким під час Визвольної

війни українського народу 1648-1657 рр. У середині квітня 1648 р. на

Жовтих Водах, по дорозі на Січ, упевнений у своїй перевазі 6-тисячний

передовий загін поляків зустрівся з об’єднаними козацько-

татарськими 9-тисячними силами. 6 травня, після тривалого бою, під

час якого на бік повсталих перекинулися u1082 кілька тисяч посланих на

допомогу полякам реєстрових козаків, в урочищі Княжі Байраки

польський авангард було оточено й повністю розгромлено.

Перемога на Жовтих Водах сприяла широкому розгортанню

повстанського руху. Жовтоводська битва створила передумови для

подальших успішних бойових дій українського війська проти армії

Речі Посполитої.

Ця подія відзначена пам’ятним знаком, у місті встановлено

пам’ятник Б. Хмельницькому.

с. Пилява (Старосинявського району Хмельницької області)

Пилявецька битва 1648 р. – переможна битва селянсько-

козацького війська, очолюваного Б. Хмельницьким проти польсько-

шляхетського війська під містечком Пилявцями (тепер с. Пилява).

Щоб придушити визвольний рух в Україні, польсько-шляхетський

уряд протягом літа 1648 р. сформував велике військо: 32

тис. шляхти та 8 тис. німецьких найманців. На чолі нової польської

армії стояли три магнати: млявий і закоханий у розкоші Домінік

Заславський, освічений вчений-латиніст Міколай Остророг і 19-

річний Олександр Конецпольський. Хмельницький саркастично

охрестив їх «периною», «латиною» та «дитиною». 23 вересня

ворогуючі армії зустрілися під Пилявцями. Під час бою польським

гетьманам зрадили нерви і вони кинулися тікати. Коли про це стало

відомо, решта армії вчинила те ж саме. Козаки та їхні союзники-

татари за кілька годин знищили це нещодавно велике військо майже

дощенту.

Пилявецька битва мала велике воєнне та політичне значення.

Битва під Пилявцями відкрила Хмельницькому шлях на захід. Після

Пилявецької битви польських шляхтичів в Україні довгий час

презирливо називали «пилявчиками».

У 1954 р. у Пиляві встановлено монумент на місці розгрому

польсько-шляхетських військ селянсько-козацьким військом під

проводом Б. Хмельницького. На могилі сподвижника Б.

Хмельницького полковника І. Ганжі у 1967 р. встановлено пам’ятник.

м. Збараж (Тернопільської області)

Збаразька облога 1649 р. У травні 1649 р. польсько-шляхетські

війська захопили Ізяслав, Старокостянтинів, Меджибіж, Любар, інші

міста. Назустріч ворогові вирушило селянсько-козацьке військо під

проводом Б. Хмельницького та загони кримських татар Іслам-

Гірея ІІІ. У червні 1649 р. після сутичок з козацькими

полками під Старокостянтиновим і Меджибожем польсько-

костянтиновим і Меджибожем польсько-

шляхетське військо відступило до Збаража. Зважаючи на міцні

фортечні мури Збаража, Б. Хмельницький підготувався до тривалої

облоги.

3 липня відбувся перший штурм, в якому Гадяцький полк під

проводом К. Бурляя завдав значних втрат найманій угорський піхоті.

Під час облоги загинув корсунський наказний полковник Н.

Морозенко, було тяжко поранено вінницького полковника І. Богуна.

27 серпня відбувся генеральний штурм.

На допомогу обложеному у фортеці сумнозвісному Яремі

Вишневецькому виступив король Ян ІІ Казимир з 25-тисячним

військом.

Дізнавшись про виступ королівського війська, Б. Хмельницький

залишив під Збаражем частину козаків на чолі з генеральним обозним

І. Чорнятою, а сам з головними силами рушив назустріч ворогові та

зупинився під Зборовом (Зборівська битва 1649 р.). Тільки зрада

Іслам-Гірея ІІІ, який змусив Б. Хмельницького укласти з

шляхетською Польщею Зборівський договір 1649 р., врятувала від

неминучої поразки оточене в Збаражі польське військо.

Дотепер у Збаражі збереглися замок, костел і монастир

бернардинців (ХVІІ ст. ), Успенська церква (1755 р.).

Зборів (Тернопільської області)

Зборівська битва 1649 р. – одна з головних битв селянсько-

козацького війська під проводом Б. Хмельницького проти польсько-

шляхетського війська в період Визвольної війни 1648-1657 рр.

Добре використавши умови місцевості, Б. Хмельницький напав

на польсько-шляхетське військо під час його переправи через р.

Стрипу поблизу м. Зборова. Атаковане з двох сторін польське військо

зазнало значних втрат і змушене було нашвидку отаборитися.

Розгром польського війська ставав неминучим. Королю Яну ІІ

Казимиру загрожував полон. Лише зрада Іслам-Гірея ІІІ, з яким

король негайно почав сепаратні переговори, врятувала польське

військо від повного розгрому.

Зрада татар примусила керівників селянсько-козацького війська

укласти невигідний Зборівський договір 1649 р. Облогу Збаража було

знято, військові дії припинено.

У місті встановлено пам’ятник Б. Хмельницькому.

м. Львів

Населення міста брало активну участь у визвольному русі

українського народу проти польсько-шляхетських загарбників,

зокрема, під час Визвольної війни 1648-1657 рр.

Похід селянсько-козацького війська 1648 р. на Львів викликав

народні повстання у Жидачеві, Дрогобичі, Яворові, Краковці, Янові та

масові збройні виступи селянства проти панування шляхетської

Польщі. На початку жовтня козацько-селянська армія взяла в облогу

Львів і вже майже здобула його, та завдяки величезному викупу і

небажанню Б. Хмельницького руйнувати чудове місто Львів було врятовано.

У львівському літописі, що є одним з важливих першоджерел і докладних
українських літописів першої половини ХVІІ ст., викладається ряд фактів
з історії Визвольної війни 1648-1657 рр., яких немає в інших джерелах.

Про події козацької доби розповідає експозиція історичного музею.

м. Берестечко ( Горохівського району Волинської області)

Берестецька битва 1651 р. – битва між селянсько-козацькими

о-козацькими

військами на чолі з Б. Хмельницьким та польсько-шляхетськими

військами Яна ІІ Казимира. Як на ті часи, чисельність військ суперників
була величезною: польська армія налічувала 150 тис. воїнів, включаючи 20
тис. досвідчених німецьких найманців; українці ж мобілізували 100 тис.
війська, яких підтримували 50 тис. Татарської кінноти. Битва почалася 18
червня, тривала майже два тижні й закінчилась для Хмельницького страшною
поразкою. Вирішальною її причиною були дії кримських татар, що у
переломний момент залишили поле бою. Справа погіршилась і тим, що татари
викрали Б. Хмельницького, який намагався умовити повернутися до бою, та

відпустили u1081 його лише після битви. За цих тяжких обставин козакам
на

чолі з рішучим полковником Філоном Джалалієм удалося вивести з

польського оточення частину українського війська, але у

вирішальний момент вибухнула паніка, й поляки вирізали близько 30

тис. козацького війська. Ця грандіозна битва так дорого коштувала

полякам, що вони почали переговори під Білою Церквою. Наслідком невдалої
для козаків Берестецької битви було укладання Білоцерківського договору
1651 р. Героїчній боротьбі козаків у битві під Берестечком Т. Шевченко
присвятив вірш «Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?». У Берестечку
встановлено пам’ятник Б. Хмельницькому, збереглися залишки давньої
фортеці. У 1912-1914 рр. споруджено кам’яний храм-пам’ятник (архітектор
В. М. Максимов) на могилах козаків, які полягли в Берестецькій битві.
Поряд з ним дерев’яна церква, збудована 1650 р. у с. Острові, а згодом
перенесена на місце поховання козаків. Нині тут Державний
історико-культурний заповідник «Поле Берестецької битви».

Використана література

Туризм в Україні.- Ужгород: ІВА, 2008.- 320с.

Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п’яти томах. Т.4.-
Ужгород: ІВА, 2000.- 348с.

Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п’яти томах. Т.3.-
Ужгород: ІВА, 2000.- 348с.

Котлер Филип, Боуэн Джон, Мейкенз Джеймс. Маркетинг. Гостеприимство и
туризм.- М: ЮНИТИ, 1998.- 787с.

Конох Анатолій Петрович, Товстопятко Федір Федорович, Некрасов Сергій
Андрійович Туризм.- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 132с.

Конох, Анатолій Петрович Екологічний туризм: Навч. посіб. для студ. фак.
фізичн. вихован./ А.П.Конох, Ф.Ф.Товстопятко, С.А.Некрасов.- Запоріжжя:
ЗНУ, 2005.- 68с.- 10.80 журналістика

Головашенко, Ольга Вячеславівна Туризм, як форма соціальної активності
людини: соціально-філософський аналіз: Спец.:09.00.03; Дис. на здоб.
наук. ступ. канд.філософ. наук.- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 184с.- 8.00


© 2013 Alive-inter.net Про сайт Alive-inter.net Зворотній зв`язок Відмова від відповідальності