↑ Вгору

Реферат на тему

Маршрути активного (спортивно-оздоровчого) туризму – гірські лижі. Гірські лижі (Буковель – Тисовець – Славське – Боржавські полонини – г. Красія – Я


читати

Переглянути реферат

зберегти

Скачати реферат

друкувати

Друкувати реферат

Маршрути активного (спортивно-оздоровчого) туризму – гірські лижі.
Гірські лижі (Буковель – Тисовець – Славське – Боржавські полонини – г.
Красія – Яблучниця)



ГІРСЬКОЛИЖНИЙ ТУРИЗМ

Останнім часом гірськолижний туризм стає одним з найпопулярніших видів
активного відпочинку у світі. Не є винятком у цьому відношенні й
Україна. Інтерес до занять гірськими лижами зріс настільки, що фахівці й
журналісти твердять про справжній "гірськолижний вибух", "гірськолижний
бум" і навіть "гірськолижну революцію". Займатися гірськими лижами
престижно, цікаво й дуже корисно для здоров'я. Надзвичайно широким є
віковий і соціальний

діапазон аматорів гірськолижного відпочинку – від дітвори до
пенсіонерів, від домогосподарок до політиків, від студентів до
бізнесменів. Особливою популярністю гірські лижі користуються серед
міських мешканців, які щозими стараються знайти можливість виїхати в
гори, удосконалити свою гірськолижну техніку, відпочити, подихати чистим
гірським повітрям, помилуватися зимовими краєвидами, ознайомитися з
історією та культурою гірського краю.

До недавна більшість українським шанувальників цього виду активного
відпочинку орієнтувалась на гірськолижні курорти Польщі, Словаччини,
Румунії, Австрії, Італії, Андори та інших країн світу, оскільки повною
мірою задовольнити свої інтереси в Україні вони не могли. Проте
останніми роками все більше наших співвітчизників місцем реалізації
своєї "гірськолижної мрії" обирають українські терени, передусім
Карпати. Найпопулярнішими центрами гірськолижного туризму в Україні є
Буковель, Славське, Тисовець, район Боржавських полонин, г. Красія,
Вишків та ін.

Буковель

Туристичний комплекс Буковель знаходиться в с. Поляниця
Івано-Франківської області, у мальовничому куточку Карпатського
природного національного парку за 30 км від м. Яремне, за 110 км від м.
Івано-Франківськ і за 10 км від Яблуницького перевалу – кордону
Івано-Франківської та Закарпатської областей. Село Паляниця починається
за 4 км від головної траси Львів – Івано-Франківськ – Рахів – Ужгород.

Комплекс розміщено на висоті 920 м над рівнем моря біля підніжжя гори
Буковель (старт 1139 м, фініш 920 м, ширина схилів 120-150 м, кут нахилу
12-28 градусів). Загальна довжина трас і спусків дорівнює 15,5 км. На
схилах гори діють 4 витяги, бугельний витяг на гору Буковель – 750 м,
парно-крісельний витяг на гору Буковель – 1150 м, чотири-крісельний
витяг на гору Чорна Клева (1241 м) – 1700 м, парно-крісельний витяг на
гору Бульчиноха (1455 м) – 2300 м, бугельний витяг на гору Бульчиноха –
1000 м і два мультивитяги на гору Буковель довжиною 250 і 280 м. Спуски
різної категорії складності: чорна, 5 червоних і 7 синіх. Лижні траси
облаштовано на спеціально підготовлених схилах з трав'яною основою. Всі
траси укомплектовано сніговими гарматами u1081 й захищено від прямого
попадання сонячних променів, завдяки чому

сніг тримається значно довше, ніж в інших місцях. Траси готуються до

катання спеціальною снігонапилювальною та сніготрамбувальною

технікою. Освітлення схилів дозволяє кататися й у вечірній час.

світлення схилів дозволяє кататися й у вечірній час.

У туристичному комплексі Буковель працюють пункти прокату

спорядження, камери схову, переодягальні пункти, санвузли, ski-

сервісні центри. Спортивні магазини пропонують все, що потрібно для

активного відпочинку. Також тут діє лижна школа, де кожен знайде

для себе відповідну групу та курс навчання під керівництвом

досвідчених інструкторів-гірськолижників. До послуг відпочиваючих

кафе, бари, ресторан, колиби, дитячі майданчики, сауна, більярд,

дискотека, автостоянка.

У Буковелі отримають насолоду від катання на гірських лижах

люди різного віку та рівня підготовки. Кожен може вибрати трасу на

свій смак.

Тисовець

Туристично-спортивний комплекс «Тисовець» розташовано у

верхів'ї р. Тисовець (басейн р. Дністер) на висоті 750 м над рівнем

моря (гірськолижна база на висоті 1017 м) за 2 км від с. Орявчик, 32

км від Сколе та 142 км від Львова.

Тисовець оточують крутосхили за смерековим лісом. Це одне з

найкращих місць зимового відпочинку. Недарма його часто називають

аленькою Швейцарією. Комплекс готовий приймати як

гірськолижників, так і аматорів та професіоналів інших видів

зимового спорту. Крім того, він цілком придатний для проведення

ділових зустрічей, конференцій, семінарів на вищому рівні.

До послуг гірськолижників – 3 спуски: південний (шириною 15-

50 м, довжиною 400-500 м, пологий схил з середнім кутом нахилу 10°);

Північний (шириною 30-60 м, довжиною 800 м, середнім кутом нахилу

12°), Західний (шириною 30-40 м, довжиною 650 м, середнім кутом

нахилу 14°). Крім того, у самому с. Тисовець діє траса для могулу

довжиною 500 м. Там працює короткий витяг. Широкий крутий схил.

Також бажаючі можуть скористатися трасою для бігу на лижах,

стрибнути з 40-, 70-, 90-метрових трамплінів, покататися на схилах для

санок.

Славське

Славське вважається найвідомішим і найпопулярнішим

гірськолижним курортом Українських Карпат, розташованим за 30 км

від Сколе та 130 км від Львова. Одночасно тут може відпочивати до 5

тис. любителів гірських лиж та інших зимових видів спорта.

Природне розташування хребтів Бескидів і Горган навколо

Славського створило унікальний місцевий мікроклімат, що забезпечує
постійну безвітряну погоду з великою кількістю снігових опадів зимою та
стабільним утриманням снігу майже до квітня. Район Славського

відзначається ідеальною екологічною чистотою, адже в радіусі майже 100
км немає жодного промислового підприємства з шкідливими відходами.

Ще в 20-30-рр. ХІХ ст. у Славському було збудовано витяги та трампліни
на горі Погар. На горах Погар та Ільза проводилися змагання з лижних
видів спорту. Та особливого розвитку Славське почало набувати в
1970-1980-х рр. На схилах Славських гір було збудовано більше десяти
сучасних витягів для гірськолижників, організовано кілька дитячих
спортивних шкіл з гірських лиж.

Славське перетворилося на головний гірськолижний центр колишнього
Радянського Союзу. Тут відбувалися щорічні чемпіонати СРСР та України, а
також міжнародні змагання. На той час траси на схилах гори Тростян були

змагання. На той час траси на схилах гори Тростян були
поза конкуренцією в порівнянні з гірськолижними трасами інших регіонів
СРСР.

За часи незалежності України у зв'язку зі зростанням популярності
гірських лиж, Славське заслужено перетворюється на "гірськолижну Мекку"
України. Нині в Славському та околицях працюють крісельна канатна дорога
(2750 м) та 16 бугельних витягів. На більшості гірськолижних трас
працюють сніготрамбувальні машини, на горі Погар обладнано освітлення
трас для нічного катання.

Славське – це схили будь-якого рівня складності:

- г. Тростян – відома своїми схилами як для початківців, так і для
професіоналів, довжина схилу 2500 м;

- г. "Політехнік" і Погар – знаходяться в центрі

гірськолижного u1082 курорту, довжина їх схилів дорівнює 450 та

650 м відповідно;

- г. Грабовець – довжина схилу 850 м;

- г. Крокус – довжина схилу 1050 м.

Славське – це розвинена інфраструктура відпочинку, де кожен

$ hy

$ hy

$ hy

$ hy

$ hy

$ hy

hy

gdy

' hy

$ hy

hy

$ hy

$ hy

hy

' hy

нЪнЪЗнЪіџЪЊЪyЪyЪfЪfЪfЪfЪfЪfЪfЪfЪfЪfЪfЪfЪ$ hy

$ hy

hy

' hy

' hy

hy

$ hy

$ hy

' hy

$ hy

$ hy

' hy

$ hy

$ hy

готель має пункти харчування та насичений перелік додаткових

послуг. Крім того, взимку на території селища працюють пункти

прокату гірськолижного спорядження, сервісні пункти для ремонту та

підготовки гірських лиж.

Добре розвиненим є транспортне сполучення зі Славським.

Збудована сучасна залізнична станція, де зупиняються потяги з усіх

регіонів України, а також із-за кордону (Росії, Угорщини, Словаччини,

Австрії). Розвинена мережа приміського залізничного й

автомобільного транспорту.

Боржавські полонини

Боржавські полонини розкинулись на межі Воловецького та

Міжгірського районів Закарпатської області. Саме тут створюється

сучасний центр з розвитку зимових видів спорту. Ідеально для цього

підходять ландшафт і клімат, адже тут дуже довго лежить сніг,

відмінною для катання є його структура.

На північному заході Міжгірського району, практично на

кордоні з Воловецьким районом на висоті 700-750 м над рівнем моря

розташовано с. Пилипець. Поряд з селом в котловині на р.

Плошанка знаходиться пам'ятка природи, один з найбільших і

наймальовничіших в Українських Карпатах водоспад Шипіт. Оточене

чудовими краєвидами с. Пилипець є відомим місцем зимового та

літнього відпочину, місцем туристичних маршрутів до водоспаду

Шипіт, сходжень на Боржавський хребет, вершини Великий Верх

(1599 м), Стой (1679 м), Гимба (1497 м), Жид Магура (1517 м).

Село Пилипець знаходиться на віддалі 135 км від м. Ужгорода,

190 км від м. Львова, 90 км від смт Сколе та 13 км від м. Воловець.

В околицях села встановлено 3 бугельних витяги: на в'їзді до

села – витяг бази "Затишок" (450 м), на горі Гимба у Верхньому

Пилипці – витяги "Боржавські полонини" та "Магура" (900 м).

Гірськолижний спуск "Затишок" має різні рівні складності.

Траса проходить паралельно u1083 лінії витягу. Згори полога, поступово

стає стрімкішою і переходить внизу в широкий викат. Довжина спуску

кий викат. Довжина спуску

становить 700 м при перепаді висот 150 м, ширина спуску 100-200 м,

немає ніяких кущів і дерев. Різні за складністю ділянки спуску

роблять її привабливою для лижників різного рівня. Завдяки

зручному розташуванню біля дороги, наявності пункту прокату,

закладів харчування та бази відпочинку "затишок" додає активному

відпочинку більшого задоволення. Любителі екстремального спуску

можуть знайти собі трасу серед лісу. З верхньої точки витягу

відкриваються чудові краєвиди й видно гірськолижні траси на гг.

Гимба та Ряпушка.

Схил обладнано штучним освітленням. При наявності снігу

добре вкатується і не потребує вирівнювання ратраком. Пропускна

здатність витягу 180 осіб за годину.

Витяг "Боржавські полонини" розташовано на північному схилі

г. Гимба. На сьогодні це найдовший швидкісний бугельний витяг в

Українських Карпатах з двомісними бугелями. Його довжина 1500 м,

перепад висот між нижньою та верхньою станціями складає 402 м,

швидкість підйому 3,2 м/сек. Витяг за 7,5 хв. доставляє

гірськолижників до верхньої станції, розташованої на висоті 1163 м

над рівнем моря. Середній кут нахилу траси 15 градусів,

максимальний 26, пропускна здатність – 600 осіб за годину. Дві траси

спуску загальною довжиною біля 4000 м задовольнять як

професіоналів, так і любителів гірських лиж з невеликим стажем.

Останні 300 м трас утворюють пологий та широкий викат – улюблене

місце катання дітей та початківців.

Від нижньої станції витягу здійснюються кінні перевезення

відпочиваючих до водоспаду Шипіт і с. Подобовець.

Село Подобовець Міжгірського району з с. Пилипець створюють

своєрідний тандем. Воно знаходиться на висоті 780 м над рівнем моря.

Схил довжиною 1300 м має головний (центральний) спуск і два рукави

– правий і лівий. Всі три напрями сходяться внизу в останній третині

схилу. Перепад висот 230 м. Верхня частина спуску довжиною 600 м

порівняно стрімка (крута). Середня, довжиною 400 м – найпростіша.

Далі на нижній ділянці довжиною 400 м схил стає стрімкішим. На

цьому місці сходяться всі три рукави в один спуск. Схили очищено від

чагарника за винятком окремих дерев, які подекуди заставляють

звертати на себе увагу.

г. Красія

Гірськолижний комплекс розташовано на схилах г. Красія (1036 м),
порослих листяним лісом, що є надзвичайно рідкісним явищем у Карпатах.
Поряд знаходяться села Вишки та Костріно Великоберезнянського району.
Останнє лежить на трасі Львів – Самбір – Ужгород. Туристичні бази
збудовано безпосередньо біля витягів і в навколишніх селах. Швидкими
темпами розвивається і приватний сектор.

Спусковий комплекс складає: один крісельний витяг (довжиною 2250 м), 2
бугельних витяги (довжиною 600 м і 1000 м), три гачкових витяги
(довжиною 150-300 м). ці витяги обслуговують гірськолижні траси зеленого
та червоного рівнів складності.

Всі схили рівномірно пологі, ширина спускового коридору 30-60 м. Добре,
жорстке покриття без горбів. Траса готується і трамбується, вкатується
ратраком. Траси організовано так, щоб з вершини можна

вершини можна

спуститися до будь-якого з витягів. Для того, щоб перейти на інший

витяг треба піднятися на вершину.

Яблуниця

Село Яблуниця знаходиться за 35 км від м. Яремче, на висоті 960

м над рівнем моря, обабіч автомагістралі, що пролягає від
Івано-Франківська до Ужгорода. Сніговий покрив зберігається протягом
усієї зими.

Яблуниця справедливо зажила собі доброї слави серед прихильників
активного зимового відпочинку завдяки численним схилам придатним для
катання. Тут обладнано траси різного рівня складності. Працюють пункти
прокату гірськолижного спорядження. Туристи мають можливість завітати до
гуцульської колиби, покататися на конях чи санях. Всі обставини
дозволяють розслабитись і відпочивати, отримуючи насолоду від катання на
лижах, а також інших заходів, вдало названих "apres ski". Гірськолижні
спуски обладнано на горах, що оточують Яблуницю. На схилах 5
парно-бугельних витягів. Траси червоного та синього рівнів складності.

Використана література

Туризм в Україні.- Ужгород: ІВА, 2008.- 320с.

Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п’яти томах. Т.4.-
Ужгород: ІВА, 2000.- 348с.

Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п’яти томах. Т.3.-
Ужгород: ІВА, 2000.- 348с.

Котлер Филип, Боуэн Джон, Мейкенз Джеймс. Маркетинг. Гостеприимство и
туризм.- М: ЮНИТИ, 1998.- 787с.

Конох Анатолій Петрович, Товстопятко Федір Федорович, Некрасов Сергій
Андрійович Туризм.- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 132с.

Конох, Анатолій Петрович Екологічний туризм: Навч. посіб. для студ. фак.
фізичн. вихован./ А.П.Конох, Ф.Ф.Товстопятко, С.А.Некрасов.- Запоріжжя:
ЗНУ, 2005.- 68с.- 10.80 журналістика

Головашенко, Ольга Вячеславівна Туризм, як форма соціальної активності
людини: соціально-філософський аналіз: Спец.:09.00.03; Дис. на здоб.
наук. ступ. канд.філософ. наук.- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 184с.- 8.00


© 2013 Alive-inter.net Про сайт Alive-inter.net Зворотній зв`язок Відмова від відповідальності