↑ Вгору

Реферат на тему

Вплив додаткового уроку з футболу на морфо-функціональний статус 6-ти річних першокласників


читати

Переглянути реферат

зберегти

Скачати реферат

друкувати

Друкувати реферат

Реферат на тему:

Вплив додаткового уроку з футболу на морфо-функціональний статус 6-ти
річних першокласників

Незважаючи на значну кількість конкретних рекомендацій педагогічного
характеру, які стосуються в основному набору фізичних вправ і методів
організації уроків фізичного виховання [10] гігієнічне обгрунтування
додаткового уроку футболу для школярів загальноосвітніх шкіл в
літературі не висвітлено, а результати досліджень, які з’явились в
окремих публікаціях останніх років не систематизовані і носять
фрагментарний характер [2,5,8,9]. Оздоровчий ефект рухового режиму, який
пропонується до застосування в загальноосвітніх школах Спорткомітетом і
Федерацією футболу України [6,12], не вивчався взагалі. Не має також
даних про критерії оздоровчого впливу уроків з футболу на організм
школярів молодшого віку.

Рівень соматичного здоров’я є ведучою ланкою, яка забезпечує успіх в
будь-якій діяльності, в тому числі і в навчанні [1]. Однак, його
дефініцію в цьому плані необхідно дещо уточнити. На нашу думку, для
оцінки рівня соматичного здоров’я на сучасному етапі необхідно
враховувати імунологічний стан організму. Це продиктоване тим, що ми не
зустрічали жодної роботи де б вивчалась імунобіологічна резистентність
дитячого організму як одного із критеріїв рівня соматичного здоров’я.
Разом з тим важко уявити здоров’я як таке, без опірності організму до
несприятливих факторів екзо- і ендогенного походження. Отже, було б
цікаво дослідити показники неспецифічного імунітету, як самої першої
ланки загальної реактивності організму і використати їх для оцінки
соматичного здоров’я. Актуальним також буде провести таке дослідження у
дітей, які відвідують додатковий урок з футболу, так як в літературі це
питання в такому аспекті не висвітлено.

Для розв’язання цих завдань були обстежені 2 групи першокласників 6-ти
річного віку. До складу контрольної групи (КГ) ввійшли першокласники (35
хлопчиків), які займалися фізичними вправами за типовою навчальною
програмою загальноосвітньої школи [11] по 2 уроки в тиждень з руховою
щільністю близько 50%, при середніх значеннях ЧСС - 120-130 уд/хв. В
тижневому циклі така форма навчання займала 1 год. 30 хв.

Експериментальна група (ЕГ) хлопчиків займалась фізичною культурою за
програмою, яка була запропонована Федерацією футболу України [6,12] з
помірною і високою інтенсивністю фізичного навантаження. В тижневому
циклі вона займала 2 год 15 хв. Рухова щільність додаткового уроку з
футболу була на вищому, ніж в КГ рівні і складала до 70%, включаючи
стрибкові і бігові вправи високої інтенсивності при ЧСС - 130-150 уд/хв.
Всього в складі ЕГ було обстежено 30 хлопчиків.

Для оцінки стану соматичного здоров’я 6-ти річних дітей досліджували
показники захворюваності, діяльності кардіо-респіраторної системи і
рівень неспецифічної резистентності за лейкоцитарно-епітеліальним
індексом (ЛЕІ).

Методика визначення ЛЕІ полягає у підрахунку кількості клітин злущеного
буккального (щічного) епітелію, бактеріальних клітин, які адсорбувались
на одній епітеліальній клітині чи фагоцитувались одним лімфоцитом.

на одній епітеліальній клітині чи фагоцитувались одним лімфоцитом.
Добуток кількості епітеліоцитів і лімфоцитів віднесений до загальної
кількості бактеріальних клітин виражений у відсотках буде кількісним
виразом ЛЕІ:

(%), де

ЕК- кількість епітеліальних клітин;

Л – кількість лімфоцитів;

БК- кількість бактеріальних клітин.

Обстеження проводили в кінці року при виконанні комплексного
велоергометричного і спірометричного тестування (на комп’ютерній
приставці “CardioLab 2000” і “SpiroСom”). Фізичне навантаження на
велоергометрі дозували із розрахунку 1; 1,5 і 2 Вт/кг ваги.

Відомо, що тривала м’язова робота, яка адекватна за потужністю до
функціональних резервів організму є основним стимулом для розвитку
транспортної функції серцево-судинної системи і аеробних можливостей,
які відповідають за стабільну фізичну працездатність. У зв’язку з цим ми
провели дослідження фізичної працездатності в тесті PWC150 (табл.1).
Ефективність адаптації організму першокласників до фізичного
навантаження оцінювали за рівнем напруженості системи енергозабезпечення
роботи м’язів.

Виконання велоергометричного педалювання при величині фізичного
навантаження 1 Вт/кг ваги показало, що ступінь навантаження на систему
енергозабезпечення в ЕГ була значно нижчою: ЧСС в КГ складала 130 уд/хв,
тоді як в ЕГ вона була на рівні 122 уд. за хв. Показники фізичного
навантаження навпаки в ЕГ були на 7,1%-8,9% вищі, ніж в КГ, що також
вказує на більш раціональний режим діяльності серцево-судинної системи і
на більш високий рівень тренованості цих дітей. Вклад анаеробних
механізмів в забезпечення виконання велоергометричної роботи був на
8,7%-9,3% меншим в ЕГ, ніж в КГ.

Таблиця 1

Характеристика діяльності кардіореспіраторної системи першоклас-

ників 6- ти річного віку при виконанні велоергометричної роботи в

тесті PWC150 (n=65)

Показники Потужність

фізичного навантаження контрольна група експериментальна група

ЧСС (уд/хв) 1 Вт/кг 135,0±4,2* 122,4±2,7*

1,5Вт/кг 148,2±3,9 137,4±2,8

2 Вт/кг 158,6±5,1** 151,1±2,5

Об’єм виконаної роботи (Вт) 1 Вт/кг 75,0±1,2 79,0±1,3

1,5Вт/кг 86,0±1,3* 91,0±1,4

2 Вт/кг 94,0±1,2 102,0±1,4***

МПК (мл/хв/кг) 1 Вт/кг 33,8±2,2 31,4±1,4

1,5Вт/кг 36,7±1,7 32,6±2,9

2 Вт/кг 37,1±3,7 33,4±2,6

ЖЄЛ 1 Вт/кг 0,85±0,03* 0,91±0,04

1,5Вт/кг 1,01±0,05 1,05±0,03*

2 Вт/кг 1,1±0,06 1,2±0,07

ФЖЄЛвид.

(л) 1 Вт/кг 2,0±0,05 2,3±0,04

1,5Вт/кг 2,2±0,04 2,5±0,06

2 Вт/кг 2,3±0,05 2,6±0,06

індекс Тіфно (%)(ОФВ1/

ФЖЄЛвд) 1 Вт/кг 78,3 80,3

1,5Вт/кг 81,2 84,5*

2 Вт/кг 83,2 86,2*

Примітка: *P<0,05; **Р<0,02; ***Р<0,001

При велоергометричному педалюванні при величині фізичного навантаження
1,5 Вт/кг в ЕГ не спостерігалося достовірної зміни показників ЧСС. При
цьому індекс МПК був на 14,6% меншим, ніж в КГ.

У порівнянні з КГ при виконанні велоергометричного педалювання з
величиною фізичного навантаження 2 Вт/кг в ЕГ спостерігалось збільшення
об’єму виконаної роботи на 12,4% (Р<0,05). При цьому спостерігалось
суттєве зниження показників енергозабезпечуючих механізмів виконання

показників енергозабезпечуючих механізмів виконання
роботи м’язів: індекс МПК в середньому на 16,0% нижчий, ніж в КГ;
показники ЧСС теж на 10,5% нижчі, ніж в КГ (Р<0,02).

|

|

|

|

|

|

|

?

?

?

kd:

?

?

?

kdЎ

?

?

?

?

?

?

???нях велоергометричного навантаження на 12% і 24% відповідно.

Отже, фізіологічна ціна велоергометричної роботи першокласників ЕГ, які
мають підвищений рівень рухової активності в режимі дня, була нижчою, що
свідчить про економізацію процесів енергозабезпечення на всіх етапах
велоергометричного обстеження.

Одним із критеріїв, який тонко відображає функціональний стан організму
слід вважати на наш погляд динаміку показників неспецифічної
резистентності. Для її оцінки ми досліджували фагоцитарну активність
лейкоцитів за показниками ЛЕІ до і після велоергометричного
навантаження, а також під час відновного періоду. Як показали проведені
дослідження у відповідь на фізичне навантаження проходить як збільшення
показників ЛЕІ (І тип реакції -позитивний) так і їх зменшення (ІІ тип
реакції -несприятливий) з різним рівнем відновлення. Так, при першому
навантаження (1 Вт/кг) у першокласників КГ лише у 38% випадків
спостерігалась підвищена фагоцитарна активність лейкоцитів, тоді як в ЕГ
таких випадків було в 63% (табл.2).

Друга ступінь фізичного навантаження викликає найбільшу кількість
несприятливих реакцій у школярів КГ (більше 83%), що в 1,9 раза більше,
ніж в ЕГ (близько 46%).

При третьому навантаженні (2 Вт/кг) у першокласників КГ кількість
сприятливих реакцій збільшується вдвічі, але на достовірно більшому
рівні залишається кількість реакцій ІІ типу. Слід відмітити, що як в ЕГ
так і в КГ серед дітей із ІІ типом реакції не спостерігалось повного
відновлення активності лейкоцитів за показниками ЛЕІ навіть в кінці
30-хвилинного відновного періоду. У першокласників ЕГ із І типом реакції
відновлення показників ЛЕІ спостерігалось вже на кінець 20-ої хвилини
відновного періоду.

Таблиця 2

Кількісні показники ЛЕІ за характером реакції після

різних велоергометричних навантажень (%, n=65)

Величина фізичного навантаження контрольна група експериментальна група

тип реакції

І ІІ І ІІ

1 Вт/кг 38,1** 61,9 73,3 26,7

1,5Вт/кг 16,5 83,5* 54,2** 45,8

2 Вт/кг 32,2 67,8** 69,0* 31,0

відновний період(30хв.) 33,0 67,0 72,9 27,1***



Примітка: *P<0,05; **Р<0,02; ***Р<0,001

При вивченні захворюваності школярів з різним руховим режимом дня
встановлено, що в ЕГ цей показник в 2,9 раза нижчий (в середньому 4
пропуски за рік), ніж в КГ де цей показник становив в середньому 14
пропущених навчальних днів за рік (Р<0,02). Це в свою чергу теж є
опосередкованим підтвердженням більш високого імунологічного статусу у
школярів ЕГ.

Подібні дані були отримані іншими дослідниками [2,3,4,7,13], які
показали оздоровчий ефект при застосуванні в режимі дня різних рухових
вправ (плавання, баскетбол, бадмінтон, спортивні танці та ін.), що
підтверджує положення про неспецифічність впливу фізичних вправ самого
різноманітного спрямування на фізичний розвиток і стан соматичного

ямування на фізичний розвиток і стан соматичного
здоров’я дитячого організму [9,10].

Висновки: 1) покращення функціонального стану і підвищення показників
неспецифічної резистентності у школярів ЕГ пояснюється умовами їх занять
футболом, які проводяться переважно на свіжому повітрі, що сприяє
загартовуванню, загальному зміцненню дитячого організму, підвищенню
рівня фізичної працездатності та економізації діяльності
кардіо-респіраторної системи.

2) вивчення об’єму фізичного навантаження і пульсової вартості
велоергометричної роботи є об’єктивним критерієм оцінки тесту PWC150 і
дозволяє вносити адекватні корективи в обсяг, інтенсивність і
спрямованість фізичних навантажень на уроках з футболу для підвищення
рівня рухової активності і резервних можливостей дитячого організму.

Список використаних джерел

Апанасенко Г.Л. Валеологические принципы физического воспитания
//Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Зб.
наук. пр. -Рівне: Принт Хауз,2003. - Вип. 2. - С.106-108.

Ванджура В. Оцінювання тренованості юних футболістів//Фізичне виховання.
- 2002. - №1. - С.7-9.

Венглярський Г., Третяков П., Васильченко С. Рухова активність як
стимулятор розвитку дитячого організму //Фізична культура спорт і
реабілітація в закладах освіти: Зб. наук. пр. - Рівне: РДГУ, 2002.
Вип.1. - С.46-47.

Ивлев В.И. О гигиенической оценке двигательных режимов школьников //
Гигиена и санитария. -1992. - №5-6. - С.29-31.

Коваль С. Індивідуальна підготовка юних футболістів //Молода спортивна
наука України: Зб.наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. -
Львів: НВФ “Українські технології”, 2003. - Вип.7, Т.2. - С.88-91.

Лист Міністерства освіти і науки України від 23.07.2001р. №1/9 - 264.

Оздоровительная эффективность разных двигательных режимов у младших
школьников /Симонова Л.А., Малова Н.А., Беляков И.П., Косарева Г.Г.,
Фетисов Г.В. //Гигиена и санитария. - 1991. - №6. - С. 43-45.

Оксьом П. Актуальність проблеми розвитку та збереження психофізичних
якостей футболістів масових розрядів, що самостійно займаються футболом
//Молода спортивна наука України: Зб.наук. праць з галузі фізичної
культури та спорту. - Львів: НВФ “Українські технології”, 2003. - Вип.7,
Т.3. - С.132-134.

Романюк В., Чижик В. Вікова динаміка фізичної працездатності юних
футболістів // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в
Україні: Зб. наук. праць. -Рівне: РВЦ «РЕГІ»,2003. - Вип. 3. - Ч. І. -
С.217-222.

Сахарова И.Н., Атрощенко Г.Н. Влияние разных сроков начала обучения на
физическое развитие городских и сельских школьников //Гигиена и
санитария. - 1991. - №6. - С. 45-47.

Типовий навчальний план загальноосвітньої школи //Наказ МОН України від
20.05.2003 р. - № 306. (додаток 1,2).

Фізична культура. Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення
шкільних дисциплін у новому 2003/2004 навчальному році //Фізичне
виховання. - 2003. -№3. - С.7-8.

Шиян О. Особливості фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного
віку //Молода спортивна наука України: Зб.наук. праць з галузі фізичної

аїни: Зб.наук. праць з галузі фізичної
культури та спорту. - Львів: НВФ “Українські технології”, 2003. - Вип.7,
Т.2. - С.25-27.

Summary. Yaryy R. The characteristic of an improving directivity of an
additional lesson from football on 6-years annual primary school
children. Interaction the characteristic of influence of a lesson on
football on indexes morbidity, parameters nonspecific of immunity and
activity cardiorespiratory system of a system at children 6-years of
years age is given, on the basis of the carried out testing the control
and the experimental groups.

Key words: cardiorespiratory system, morbidity, football.


© 2013 Alive-inter.net Про сайт Alive-inter.net Зворотній зв`язок Відмова від відповідальності