↑ Вгору

Реферат на тему

Прикладна фізична підготовка учнів технічних училищ за профілем радіотехніка


читати

Переглянути реферат

зберегти

Скачати реферат

друкувати

Друкувати реферат

Реферат на тему:

Прикладна фізична підготовка учнів технічних училищ за профілем
радіотехніка

З метою реалізації поставлених завдань використовували теоретичний
аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, педагогічні
спостереження, опитування, фізіометричні й педагогічне тестування,
методи математичної статистики.

Аналіз та узагальнення даних наукової літератури і результатів
опитування дозволили виявити особливості фізичної підготовленості та
психофізичного стану учнів професійно-технічних навчальних закладів,
ефективність застосування засобів ППФП у процесі фізичного виховання,
характер і специфіку досліджуваної професійної діяльності, вимоги до
фізичних якостей і психофізіологічних властивостей учнів
професійно-технічних навчальних закладів, співвідношення засобів
загальної і професійно-прикладної фізичної підготовки у процесі навчання
й освоєння професії.

За допомогою педагогічних спостережень вивчали характер професійної
діяльності фахівців-радіотехніків, режим та умови виробничого навчання,
побут учнів професійно-технічних навчальних закладів, організацію і
проведення уроків з фізичної культури, секційної роботи, додаткових і
самостійних занять.

Для визначення фізичного розвитку учнів використовували індекс Кетле,
силовий індекс, життєвий індекс. Функціональний стан дихальної системи
оцінювали за допомогою проби Генчі. Рівень фізичного здоров’я визначали
за допомогою експрес-методу Г.Л. Апанасенка [1]. Для виявлення фізичної
працездатності використовували Гарвардський степ-тест [8]. Фізичну
підготовленість оцінювали за результатами контрольних вправ, які
передбачені Державними тестами і нормативами оцінки фізичної
підготовленості населення України.

Для визначення професійно важливих якостей використовували 12 тестів
(табл. 2), які добре зарекомендували себе під час масових обстежень
(використовували порівняльні норми, що належать до однієї сукупності)
[12].

З метою вивчення ставлення учнів до фізичного виховання, зацікавленості
заняттями фізичними вправами ми проводили анкетування, в якому взяли
участь 428 учнів віком від 16 до 19 років другого, третього та
четвертого років навчання ВПУ № 13 м. Івано-Франківська, ВПУ № 59 м.
Львова, Коледжу електронних приладів Івано-Франківського національного
університету нафти і газу, Електронного коледжу м. Львова.

Педагогічний експеримент проводили для перевірки ефективності впливу
експериментальної програми ППФП на формування професійно значимих
якостей та фізичний стан учнів ехнічних навчальних закладів вище
вказаного профілю.

Під час констатувального і формувального експерименту вивчали рівень
фізичної підготовленості, психофізичного стану, розвитку загальних і
професійно важливих фізичних якостей, зміни фізичної працездатності під
впливом експериментальної програми. Критерієм її ефективності також
слугувала успішність учнів із загальноосвітніх предметів та професійного
навчання.

Для обробки отриманих кількісних даних використовували методи
математичної статистики.

У формувальному експерименті брали участь 54 учні віком 17 років, з яких

ьному експерименті брали участь 54 учні віком 17 років, з яких
30 юнаків складали експериментальну (ЕГ) й 24 – контрольну групи (КГ).
Формувальний експеримент тривав з грудня 2002 до червня 2004 року (19
місяців). В ЕГ у процесі фізичного виховання реалізовували авторську
програму ППФП учнів професійно-технічних навчальних закладів за профілем
радіотехніка.

Проведене дослідження дало змогу виявити морфофункціональні особливості
учнів професійно-технічного училища за профілем радіотехніка. У
переважної більшості обстежених маса тіла є адекватною його довжині. У
61,2% виявлено низькі функціональні резерви системи дихання, у більшої
частини – недостатній рівень розвитку м’язової сили. Показники
діяльності серцево-судинної системи (за даними частоти серцевих
скорочень, артеріального тиску та ортостатичної проби) у ? учнів
знаходяться у межах фізіологічної норми. Оцінка діяльності
серцево-судинної системи за пробою Руф’є виявила низький функціональний
потенціал у 72,3% учнів.

Більшість обстежених (76,6%) мають низький та нижчий від середнього
рівень фізичного здоров’я, і лише у 23,4% він є середній та вищий за
середній, що свідчить про малий резерв здоров’я у переважної більшості
обстежених учнів.

Дві третини (66,4%) обстежених виявили середній показник фізичної
працездатності, 27,6% показали нижчий за середній результат, і лише 6,0%
мали добру працездатність. Жоден учень не отримав низьку оцінку за
індексом Гарвардського степ-тесту (ІГСТ), але й відмінної оцінки за цим
індексом не одержав ніхто.

Значне число (41,4%) обстежених мали середній рівень фізичної
підготовленості, 29,3% – нижчий від середнього, 22,4% – вищий від
середнього. Відсоток учнів із високим рівнем фізичної підготовленості
становив 5,2%, з низьким – 1,7%.

Результати дослідження розвитку професійно важливих фізичних якостей та
психофізіологічних властивостей показали, що більшість обстежених учнів
досягли середнього рівня усіх показників, окрім тесту на статичну силову
витривалість м’язів спини і тесту з визначення зорової довільної
пам’яті.

Анкетування виявило, що у більшості опитаних не сформована потреба
піклуватися про власне здоров’я, вести здоровий спосіб життя, для них
характерна низька фізична активність.

Учні хочуть, щоб під час планування процесу фізичного виховання
враховували їхні інтереси і мотиви, урізноманітнювали форми і методи
роботи, використовували різноманітні та нетрадиційні засоби фізичного
виховання.

Найважче опитувані переносять монотонність роботи та емоційне
напруження, що спричиняє загальну втому, й зменшення функціональних
можливостей зорового аналізатора.

Більша частина учнів не володіє достатньою інформацією про вимоги
майбутньої професійної діяльності щодо фізичних та психічних якостей.
Вони не мають знань та практичних навичок щодо цілеспрямованого
використання засобів фізичної культури для підвищення професійної
працездатності.

Тестування з визначення психофізіологічних властивостей, притаманних
фахівцям радіотехнічного профілю, виявило, що фахівці різного рівня

о фахівці різного рівня
кваліфікації суттєво відрізняються за показниками тестів „Зорові
відчуття”, „Червоно-чорні таблиці”, „Зорова оперативна та довільна
пам’ять”, „Швидкість переробки зорової їнформації”, „Теппінг-тест”. На
підставі кореляційного аналізу з’ясовано, що не всі фактори мають
однакове значення для професійної діяльності фахівця, який працює за
профілем радіотехніка. До визначальних факторів можна віднести гостроту
зору (r = 0,355), оперативну (r = 0,402) та довільну (r = 0,511)
пам’ять, швидкість переробки зорової інформації (r = 0,586).

Кореляційний аналіз показав, що деякі фактори мають слабкий зв’язок із
робітничим кваліфікаційним розрядом. До таких належать концентрація та
стійкість уваги (r = 0,206), розподіл та переключення уваги (r = 0,150),
точність м’язових зусиль (r = 0,174), рівень рухливості нервових
процесів (r = 0,290). SHAPE \* MERGEFORMAT

Вище наведені кореляційні показники свідчать про те, що фахівці цього
профілю повинні мати гострий зір, відмінне кольоросприйняття. Їм має
бути притаманна рухливість нервових процесів, високий рівень тактильної
і кінестетичної чутливості пальців рук, добра координація та точність
рухів, що створює можливість для швидкого маніпулювання невеликими
предметами, забезпечує статичну витривалість м’язів спини, тулуба,
стійкість уваги і здатність до її переключення й тривалої розумової
роботи, уміння зосереджуватися, запам’ятовувати й системно мислити.

Необхідність удосконалення зазначених якостей лягла в основу визначення
змісту програми ППФП учнів професійно-технічних навчальних закладів за
профілем радіотехніка.

Експериментальна програма включала засоби, форми та педагогічні умови
реалізації авторського бачення ППФП як складової системи фізичного
виховання учнів професійно-технічних навчальних закладів. Від чинних
програм із фізичного виховання вона відрізнялась специфічними засобами
та методами розвитку професійно важливих якостей фахівців
радіотехнічного профілю.

Для досягнення позитивного ефекту у процесі ППФП учнів ЕГ ми
використовували:

а) чотири групи фізичних вправ:

– до першої увійшли фізичні вправи загального впливу;

– другу групу склали фізичні вправи, спрямовані на
спеціально-професійну фізичну підготовку;

– до третьої групи ми віднесли фізичні вправи, що сприяють розвитку
психічних якостей важливих для діяльності радіотехніка;

– четверта група містила фізичні вправи, що сприяють профілактиці
професійних захворювань, нейтралізації впливу шкідливих чинників
радіотехнічного виробництва.

На різних етапах підготовки співвідношення цих вправ змінювали. Для
учнів першого курсу воно було таким: 30-35% засобів на
професійно-прикладну фізичну підготовку, 65-70% – на загальну фізичну
підготовку. На другому курсі засоби ППФП складали 40-45%. На третьому
році навчання вони становили 50-55% від усього обсягу засобів, що
використовувалися у процесі реалізації авторської програми.

За характером змісту навчальні зняття були комплексними. Окремі заняття
були цілком присвячені ППФП, тому їх ми умовно назвали спеціалізованими.

лком присвячені ППФП, тому їх ми умовно назвали спеціалізованими.
Наприкінці основної частини кожного уроку фізичної культури проводили
колове тренування з використанням засобів ППФП для груп радіотехнічних
професій.

Використовували фронтальний, груповий та індивідуальний методи
організації навчально-тренувальної діяльності учнів.

Окрім різноманітних фізичних вправ, для вирішення завдань ППФП
учнів-радіотехніків ми активно застосовували природні та гігієнічні
чинники.

Вагоме місце в експериментальній програмі посідала теоретична
підготовка, яка сприяла посиленню мотивації учнів, формувала у них
позитивне ставлення до занять та самовдосконалення в позаурочний час;

б) форми ППФП – навчальні заняття, ввідна гімнастика, руханкові хвилинки
і паузи, масажні мікропаузи, масові оздоровчі і спортивні заходи
(некласифікаційні змагання, одноденні туристські походи, дні здоров’я,
спортивно-художні свята й вечори), самостійні заняття;

в) педагогічними умовами реалізації авторської програми були визначені
такі: 1) творче використання національних традицій фізичного виховання,
пов’язаних із військовою справою та трудовими процесами; 2) урахування
інтересів, потреб і мотивів учнів в оволодінні професією; 3)
акцентування уваги учнів на безпосередньому та опосередкованому впливі
занять на професійне формування майбутнього фахівця радіотехнічної
галузі; 4) оцінювання педагогічної ефективності процесу ППФП учнів
професійно-технічних навчальних закладів з метою вдосконалення її змісту
та форм; 5) активізація самостійної тренувальної роботи в позаурочний
час з метою професійного формування; 6) використання сучасної цифрової
техніки в удосконаленні психічних та психомоторних властивостей учнів,
що навчаються за профілем радіотехніка.

Ефективність розробленої програми перевіряли шляхом порівняння
показників фізичного стану та професійно важливих якостей, середнього
балу успішності із загальноосвітніх й спеціальних дисциплін та
виробничого навчання, а також робітничих розрядів учнів
експериментальної та контрольної до і після реалізації експериментальної
програми.

За період педагогічного експерименту не відбулося вірогідних змін
фізичного розвитку. Виняток становили показники життєвої ємності легенів
(ЖЄЛ) та життєвого індексу (ЖІ), які збільшилися в ЕГ відповідно на
11,89% та 9,86% (Р<0,05).

Статистично достовірними виявилися показники індексу Руф’є та ЧСС учнів
ЕГ (Р<0,05). Показник індексу Руф’є цієї групи збільшився на 4,48 ум.од.
(58,6%).

За час педагогічного експерименту індекс Руф’є зріс на 58,6% (Р>0,05),
поліпшився рівень фізичного здоров’я на 64,0% (Р<0,05). При цьому
кількість обстежених учнів, які мали низький та нижчий за середній рівні
фізичного здоров’я, зменшилася на 30,0%. На 36,7% збільшилася кількість
учнів із середнім та вищим за середній рівнями соматичного здоров’я. На
кінець педагогічного експерименту фізична працездатність учнів зросла на
23,9% (Р<0,05). При цьому не виявлено учнів із низьким та нижчим за
середній рівнями фізичної працездатності.

рацездатності.

?????

?????

???????

?????

???

?????

?????

??????ідбулися також позитивні зміни фізичної підготовленості учнів
(табл. 1).

Таблиця 1

Показники фізичної підготовленості учнів після педагогічного
експерименту

Назва тесту Контрольна група (n=24) Експериментальна група (n=30)

Мх± mх Мх± mх Р

Підтягування (рази) 7,67±0,510 12,60±0,790 <0,05

Стрибок у довжину з місця (см) 208,50±2,846 241,50±2,606 <0,05

Нахил тулуба вперед (см) 5,04±0,746 14,33±1,070 <0,05

Біг 100 м (с) 14,98±0,108 13,47±0,139 <0,05

Біг 3000 м (хв) 13,61±0,152 13,07±0,150 <0,05

Човниковий біг 4х9 м (с) 10,35±0,096 9,75±0,102 <0,05



Наприкінці формувального експерименту не виявилось учнів із низьким
рівнем фізичної підготовленості (до початку експерименту таких учнів
було 10,0%). На 47,7% зменшилася кількість учнів з нижчим за середній
рівнем фізичної підготовленості та на 3,4% – із середнім. Водночас на
33,4% зросла кількість учнів із вищим за середній рівнем фізичної
підготовленості. При цьому 26,7% учнів виявили високий рівень фізичної
підготовленості.

Кількісний аналіз змін показника тесту Копилова (табл. 2) на кінець
педагогічного експерименту показав, що результат зріс на 18,9% (Р<0,05).

Впродовж формувального експерименту учні покращили показники у стрибку в
довжину з місця на 15,4%. У тесті “Човниковий біг” результат збільшився
на 11,7% (Р<0,05).

Таблиця 2

Зміни показників рівня розвитку професійно-прикладних фізичних якостей
та психофізіологічних властивостей учнів після педагогічного
експерименту

Назва тесту Контрольна група (n=24) Експериментальна група (n=30)

Мх ± mх Мх ± mх Р

Тест Копилова (с) 9,66±0,181 8,99±0,179 <0,05

Стрибки у довжину з місця уперед і назад (різниця) (см) 96,63±4,215
85,93±4,274 <0,05

Човниковий біг 4х9 м з веденням баскетбольного м’яча (с) 15,37±0,305
15,39±0,149 <0,05

Кидки баскетбольного м’яча в кошик за 1 хв (к-ть) 8,00±0,637 19,57±0,774
<0,05

Статична витривалість м’язів черевного пресу (с) 26,00±0,23 41,00±0,69
<0,05

Статична витривалість м’язів спини (с) 52,00±0,45 65,00±0,92 <0,05

Швидкість переробки зорової інформації (ум.од.) 3,19±0,210 4,00±0,169
<0,05

„Переплутані лінії” (правильних відповідей) 15,50±0,801 19,43±0,660
<0,05

„Червоно-чорні таблиці” (правильних відповідей) 35,04±1,997 40,23±1,546
<0,05

Теппінг-тест (кистьових рухів) 252,29±5,104 247,43±3,275 <0,05

„Оцінка точності м’язових зусиль” (кг) 15,04±0,894 9,05±0,486 <0,05

Зорові відчуття (нижній поріг) (см) 522,08±9,818 533,80±8,082 >0,05

Оперативна пам’ять (бали) 24,80±0,791 26,70±0,300 <0,05

Довільна пам’ять (к-ть) 4,70±0,414 4,35±0,386 <0,05



Середній результат учнів у тесті “Кидок баскетбольного м’яча у кошик
протягом однієї хвилини” збільшився на 57,8% Р<0,05. Силова витривалість
м’язів черевного пресу на кінець педагогічного експерименту зросла на
78,3% (Р<0,05). Аналогічні зміни відбулися у показника сили м’язів
спини.

Кількісний аналіз швидкості переробки зорової інформації учнів виявив
вірогідне збільшення цього показника на 45,5%. Щодо показників в тесті

оказника на 45,5%. Щодо показників в тесті
„Переплутані лінії” то приріст склав 30,4% (Р<0,05).

Подібна тенденція спостерігалася у тесті “Червоно-чорні таблиці“ та
показниках рухливості нервових процесів. Щодо точності м’язових зусиль
то вона зросла на 23,47 кг (Р<0,05). Показники оперативної пам’яті учнів
збільшилися на 15,7% (Р<0,05), а довільної на 85,8% (Р<0,05).

Для визначення ефективності впливу експериментальної програми ми
проаналізували також успішність учнів із загальноосвітніх предметів,
спеціальних дисциплін та професійного навчання.

В ЕГ середній бал із загальноосвітніх дисциплін збільшився на 8,2%, зі
спеціальних дисциплін – на 9,5%, з виробничого навчання – на 7,5%.

Аналіз кваліфікаційних робітничих розрядів показав (рис. 1), що в ЕГ не
було жодного учня, якому був присвоєний І чи ІІ розряд; 13,3% учнів
отримали ІІІ розряд, 63,3% – ІV розряд; 23,3% учнів було присвоєно
високий V кваліфікаційний робітничий розряд. Водночас 16,7% учнів КГ
отримали ІІ розряд, 62,5% учням було присвоєно ІІІ розряд, 20,8% – ІV
кваліфікаційний розряд.

Рис. 1. Присвоєні кваліфікаційні робітничі розряди учням контрольної та
експериментальної груп.

Висновки

У процесі констатувального експерименту у 61,2% учнів виявлено малий
функціональний резерв системи дихання за показниками ЖЄЛ та життєвого
індексу; 56,0% обстежених мають недостатній рівень розвитку м’язової
сили; серцеву недостатність (за пробою Руф’є) зафіксовано у 72,3% учнів
ВПУ.

Встановлено, що рівень соматичного здоров’я у 76,6% учнів є низький та
нижчий від середнього, у 23,4% цей рівень середній та вищий за середній;
високого рівня фізичного здоров’я серед учнів не виявлено.

Дві третини (66,4%) обстежених учнів за результатами індексу
Гарвардського степ-тесту мають середній показник фізичної
працездатності, у 27,6% вона нижча за середній, і лише 6,0% мали добрий
рівень працездатності.

Майже половина (41,4%) обстежених учнів характеризуються середнім рівнем
фізичної підготовленості, 29,3% – нижчим від середнього, 22,4% – вищим
від середнього, і лише 5,2% обстежених виявили високий рівень фізичної
підготовленості.

Слабко та дуже слабко розвинуті у третини учнів такі професійно важливі
фізичні й психофізичні якості, як статична силова витривалість м’язів
черевного пресу і спини, точність рухів та м’язових зусиль, розподіл і
переключення уваги, зорова довільна пам’ять.

У більшості опитаних учнів не сформована потреба піклуватися про власне
здоров’я, недостатня фізична активність, низький рівень спеціальних
знань, вони не налаштовані на здоровий спосіб життя.

На думку учнів, у процесі фізичного виховання варто: посилити
просвітницьку роботу; пропагувати здоровий спосіб життя; надавати більше
інформації про вимоги майбутньої професії до фахівця та про підготовку
до неї за допомогою прикладних фізичних вправ; враховувати інтереси і
побажання учнів, урізноманітнювати форми і методи роботи, використовуючи
різноманітні та нетрадиційні засоби й новітні технології.

Встановлено, що найоптимальнішим є таке співвідношення засобів загальної

птимальнішим є таке співвідношення засобів загальної
фізичної підготовки та ППФП: на І курсі – 30-35% засобів ППФП і 65-70%
засобів ЗФП; на ІІ курсі засоби ППФП складають до 40-45%, засоби ЗФП –
55-60%; на ІІІ курсі ППФП займає 50-55% від загального обсягу засобів.

Ефективність авторської програми ППФП учнів професійно-технічних
навчальних закладів, які навчаються за профілем радіотехніка,
підтверджена в експерименті, про що свідчать його результати, зокрема:
показник ЖЄЛ збільшився на 11,89%, ЖІ – на 9,86%; показник індексу Руф’є
зріс на 58,6%; рівень соматичного здоров’я підвищився на 64,0%; фізична
працездатність зросла на 23,9%; зросла кількість учнів з вищим за
середній рівнем фізичної підготовленості (на 33,4%), 26,7% учнів виявили
високий рівень; на 47,7% зменшилася кількість учнів із нижчим за
середній рівнем фізичної підготовленості, на 3,4% – із середнім рівнем;
не було виявлено учнів із низьким рівнем розвитку фізичних якостей;
вірогідно зросли результати тестування професійно значущих якостей
учнів, а саме: координація рухів за тестом Копилова і стрибком у довжину
з місця уперед і назад; спритність за тестом „човниковий біг із веденням
баскетбольного м’яча”; точність рухів за результатами кидків
баскетбольного м’яча у кошик протягом 1 хвилини; силова витривалість
м’язів черевного пресу та спини; швидкість переробки зорової інформації;
концентрація та стійкість уваги, розподіл та переключення уваги;
рухливість нервових процесій; точність м’язових зусиль; оперативна та
довільна пам’ять.

Впровадження експериментальної програми позитивно вплинуло на успішність
учнів із загальноосвітніх і спеціальних дисциплін, а також на професійно
значимих якостей формування випускників. Середній бал із
загальноосвітніх дисциплін в ЕГ збільшився на 8,2%, у КГ – на 2,4%. Зі
спеціальних дисциплін в ЕГ цей показник зріс на 9,8%, у КГ – на 3,0%.
Оцінка з виробничого навчання в ЕГ збільшилася на 7,5%, у КГ – на 3,5%.
Окрім того, учням ЕГ після складання державних іспитів були присвоєні
вищі кваліфікаційні робітничі розряди, ніж учням КГ, а саме: 16,7% учнів
КГ отримали ІІ робітничий кваліфікаційний розряд, 62,5% – ІІІ розряд,
20,8% – ІV кваліфікаційний розряд.

В ЕГ жодному учню не було присвоєно І чи ІІ розрядів. При цьому 13,3%
учнів отримали ІІІ, 63,3% – ІV розряд; 23,3% учнів було присвоєно
високий V кваліфікаційний робітничий розряд.

Експериментальна програма ППФП учнів ВПУ, що навчаються за профілем
радіотехніка, показала свою ефективність, позитивно вплинувши на
професійне формування учнів як майбутніх фахівців. Вона сприяла
покращенню ставлення учнів до організованих та самостійних занять
фізичними вправами, підвищила їхню активність, прояв ініціативи; учні
зрозуміли, що заняття з використанням засобів ЗФП та ППФП є корисними
для здоров’я та їхнього професійного формування і громадської
активності.

Наведені результати значною мірою були досягнуті завдяки створенню у
процесі фізичного виховання відповідних педагогічних умов, серед яких:
1) творче використання національних традицій фізичного виховання,

використання національних традицій фізичного виховання,
пов’язаних із військовою справою та трудовими процесами; 2) урахування
інтересів, потреб і мотивів учнів в оволодінні професією; 3)
акцентування уваги учнів на безпосередньому та опосередкованому впливі
занять на професійне формування майбутнього фахівця радіотехнічної
галузі; 4) оцінювання педагогічної ефективності процесу ППФП учнів
професійно-технічних навчальних закладів з метою вдосконалення її змісту
та форм; 5) активізація самостійної тренувальної роботи в позаурочний
час з метою професійного формування; 6) використання сучасної цифрової
техніки в удосконаленні психічних та психомоторних властивостей учнів,
що навчаються за профілем радіотехніка.

Список використаних джерел

Апанасенко Г.Л. Индивидуальное здоровье, как предмет исследования //
Валеология. – 1997. - №4. – С. 44-46.

Грибан Г.П., Опанасюк Ф.Г., Ткаченко П.П. Профессионально-прикладная
физическая подготовка студентов сельскохозяйственных вузов в учебном
процесе по физическому воспитанию // Проблемы профессионально-прикладной
физической подготовки студентов в вузе: Тез. докл. междунар.
науч.-метод. конф. – Минск, 1994. – С. 8-10.

Деманов А.В. Разработка и применение учебных нормативов по
профессионально-прикладной физической подготовке для учащихся СПТУ
строительного профиля: Автореф. дис.…канд. пед. наук. – М., 1991. – 22
с.

Демченко П.П. Особенности построения занятий в ПТУ с использованием
многокомплексного оборудования: Автореф. дис….канд. пед. наук. – М.,
1989. – 22 с.

Ежков В.С. Профессионально-прикладная физическая подготовка студентов
машиностроительных специальностей: Автореф. дис….канд. пед. наук. – М.,
2003. – 23 с.

Кабачков В.А. Основы физического воспитания с профессиональной
направленностью в учебных заведениях профтехобразования: Автореф.
дис….д-ра пед. наук. – М., 1996. – 63 с.

Каравашкина О.В. Профессионально-прикладная физическая подготовка
студентов в вузах строительного профиля: Автореф. дис… канд. пед. наук.
- М., 2000. – 23 с.

Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и
подростков в процессе физического воспитания. – К., 1999. – 230 с.

Круцевич Т.Ю. Теория и методика физического воспитания. – Т. 2. – К.:
Олимпийская литература, 2003. – 392 с.

Поздняков Ю.Н. Внедрение профессионально-прикладной физической
подготовки в учебный процесс студентов сельскохозяйственных вузов //
Теория и практика физической культуры. – 1988. - №8. – С. 16-17.

Раевский Р.Т. Проблема физической подготовлености современного человека
и пути ее решения на пороге ХХI века // Физическая культура, спорт,
туризм – в новых условиях развития стран СНГ: Междунар. науч. конгр. –
Минск, 1999. – ч ІІ. – С. 20-24.

Сергієнко Л.П. Тестування рухових здібностей школярів. – К.: Олімпійська
література, 2001. – 440 с.

PAGE 3


© 2013 Alive-inter.net Про сайт Alive-inter.net Зворотній зв`язок Відмова від відповідальності