↑ Вгору

Реферат на тему

Корекція адаптаційних можливостей дітей з вадами зору хореографічними вправами


читати

Переглянути реферат

зберегти

Скачати реферат

друкувати

Друкувати реферат

Реферат на тему:

Корекція адаптаційних можливостей дітей з вадами зору хореографічними
вправами

Процеси адаптації дітей з вадами зору (ВЗ) до факторів оточуючого
середовища мають цілий ряд особливостей, що викликає у дослідників цієї
проблеми різнобічні, іноді суперечливі погляди щодо її вирішення
[2,3,4]. Особливої актуальності це питання набуває по відношенню до
навчального процесу у дітей з ВЗ в цілому і організації уроків фізичної
культури, зокрема. Тому, при створенні науково обгрунтованого підходу до
раціональної організації процесу навчання та позаурочного дозвілля, як з
рештою і до позашкільного життя в цілому, слід приймати до уваги такі
показники соматичного здоров’я і фізичного розвитку, які обумовлюють
характерні риси і критерії адаптаційного процесу у дітей з ВЗ. До цих
чинників відносяться в першу чергу, рухова активність (РА),
функціональний стан кардіо-респраторної системи, гармонійність фізичного
розвитку і рівень аеробної витривалості, які у своїй сукупності
створюють потужний вплив на стан фізичної і розумової працездатності. Ці
два останні показники в основному і визначають успішність соціальної
адаптації дітей з ВЗ [5].

Крім того, великого значення набувають дослідження, які спрямовані на
встановлення та практичну інтерпретацію прогностичних критеріїв
фізичного розвитку і відхилень в стані соматичного здоров’я, які
визначають низький рівень стійкості до стресових факторів у дітей з ВЗ
[3,5].

Всього обстежено 76 дітей з вадами зору, які були розділені на дві групи
(експериментальна – 46 і контрольна – 30 дітей). В експериментальній
групі уроки фізичної культури проводили з пріоритетним використанням
елементів бального танцю, контрольна група займалась фізичною культурою
за типовою програмою для дітей з низькою гостротою зору.

Для визначення рівня соматичного здоров’я використовували
експрес-методику Г. Л. Апанасенко [1]. Вивчення показників
функціонування серцево-судинної системи здійснювали за даними
комп’ютерної електрокардіографії в спокої і під час велоергометрії з
врахуванням віку, статі і результатів антропометричного обстеження. Всі
дані обробляли методами математичної статистики.

В результаті дослідження було показано, що важливим чинником підвищення
адаптаційних ресурсів організму дітей з ВЗ є збільшення рівня РА. При
традиційному режимі навчання показники РА у дітей з ВЗ характеризуються
невисокими значеннями і не досягають рівня оптимальної вікової і
статевої норми. Кількість локомоцій у хлопчиків коливалась в межах від
9238,5±123,6 до 10412,9±174,8 кроків, що відповідно на 22,7 і 25,9%
менше вікових стандартів, а тривалість динамічного компоненту у добовому
бюджеті часу (ДБЧ) становила тільки 60-70% від гігієнічної норми.

Експериментальний режим моторики дозволив здійснити істотний позитивний
вплив на показники рухового компоненту у ДБЧ, а загальний рівень РА зріс
до величини, яка характерна для оптимального рухового режиму. Так, серед
хлопчиків кількість локомоцій збільшилась до 12985,2±231,4 кроків на
добу, а тривалість динамічного компоненту в ДБЧ зростала з 139,5±12,2 до

у, а тривалість динамічного компоненту в ДБЧ зростала з 139,5±12,2 до
197,6±14,3 хв, що на 48,2% більше, ніж в контрольній групі. Аналогічна
тенденція спостерігалася і при вивченні характеристик РА у дівчаток, у
яких кількість локомоцій збільшилася з 8923,6±102,3 до 12456,7±187,5
кроків, а тривалість динамічного компоненту з 122,4±8,9 хв до 234,8 хв,
що на 68,3% переважає показники контрольної групи.

Водночас встановлено, що у віці 7-9 років кількість дітей з дефіцитом та
надлишком маси тіла становила відповідно 4,5% і 42,3% (P<0,05). Протягом
всього часу спостереження в групі дітей з ВЗ при традиційних умовах
навчання реєструвалася чітко виражена тенденція до збільшення кількості
школярів з надлишковою масою і дисгармонійним фізичним розвитком. Так,
число школярів з дефіцитом маси тіла впродовж року зменшилося до 3,6%, а
з надлишковою збільшилося до 52,1% (P<0,01). Відповідно зменшилась
кількість дітей з гармонійним фізичним розвитком. При цьому, у дівчаток
дисгармонійний фізичний розвиток спостерігався на 12,3% частіше, ніж у
хлопчиків. Про це свідчать зміни росто-вагового індексу і збільшення
сумарної товщини шкірно-жирових складок.

На відміну від традиційного, експериментальний режим організації уроків
фізичної культури дітей з ВЗ обумовлював зменшення кількості школярів з
відхиленнями у фізичному розвитку, сприяв зростанню кількості дітей з
гармонійним фізичним розвитком з 24,5% до 43,4% (P<0,05).

у дітей з ВЗ на 12–18% менша, ніж передбачено статево-віковими нормами.
Частина дітей КГ не виконали рухового завдання по причині перевищення
порогової ЧСС, а 72–83% виконувала їх тільки на 60–75% (Р< 0,05).

При аналізі електрокардіограми після велоергометричного навантаження
звертає на себе увагу значне зниження коефіцієнту варіації (з 26,3 до
10,8 %) при середній тривалості часу RR-інтервалів– 0,76±0,05 с. При
цьому між хлопчиками і дівчатками не було вірогідної різниці у
тривалості інтервалів Р-Q і QT, а час збудження шлуночків (QRS) становив
у хлопчиків 0,08±0, 004 і 0,09±0,008 с у дівчаток. Відсутність ознак
порушення метаболізму міокарду свідчить про самодостатній рівень
функціонування серцево-судинної системи.

Дані щодо функціональних резервів серцево-судинної системи вказують на
те, що за умов експерименту відбулося підвищення рівня адаптаційних
можливостей дітей з ВЗ. Розроблена програма організації уроків фізичної
культури і позаурочного дозвілля для дітей з ВЗ сприяла збільшенню
показників фізичної працездатності стосовно об’єму фізичного
навантаження, потужності та тривалості роботи.

Після реалізації експериментальної програми з фізичного виховання під
час ЕКГ-дослідження встановлено збільшення показників тривалості
окремого кардіоциклу. При цьому інтервал RR збільшився на 5,8% (з
0,76±0,5 до 0,80±0,06 с). Відповідно на 6,3% довше тривав інтервал QRS,
підвищувався вольтаж зубця Р у ІІ відведенні і сумарний показник зубців
R у трьох стандартних відведеннях, на 10,8% вищими були правий і лівий
індекси Соколова-Лайєна та їх коефіцієнт; зменшувалась тривалість

іцієнт; зменшувалась тривалість
інтервалу Q–T з 0,40±0,007 до 0,35±0,003с.

Такий характер змін у показниках ЕКГ свідчить про раціональну адаптацію
до фізичного навантаження і оптимізацію діяльності серцево-судинної
системи, що в загальному призводить до підвищення рівня соматичного
здоров’я і фізичної працездатності під впливом занять хореографічними
вправами.

Нажаль ми не спостерігали дітей із високим і вище середнього рівнями
соматичного здоров’я, але результати проміжного контролю вказують на
виражену тенденцію до позитивних змін в стані соматичного здоров’я, а
отже і на доцільність продовження дослідження з обраного напрямку. В
тесті PWC150 середній показник фізичної працездатності у хлопчиків був
на рівні 1,12 Вт/кг при значеннях максимального поглинання кисню 0,36
мл/кг/хв. У дівчаток вони складали відповідно 0,93 Вт/кг і 0,34
мл/кг/хв.

Якщо в ЕГ адаптація до фізичного навантаження забезпечувалася за рахунок
підвищення ударного об’єму крові і незначного підвищення ЧСС, то в КГ
приріст хвилинного об’єму крові при посиленій м’язовій роботі
забезпечувався в основному за рахунок зростання ЧСС.

Збільшення рівня фізичної працездатності і МСК свідчать про виражений
позитивний вплив занять хореографічними вправами на стан
серцево-судинної системи у дітей з ВЗ.

Висновок

Отримані дані дозволяють рекомендувати хореографічні вправи для корекції
моторної щільності уроків фізичної культури для дітей з вадами зору і як
результат підвищення резервних можливостей організму, які є виразом
належного рівня соматичного здоров’я.

Водночас необхідно вказати на те, що одним з найбільш істотних та
ефективних шляхів збільшення адаптаційних можливостей дитячого
організму, підвищення рівня фізичної працездатності і функціональних
можливостей серцево-судинної системи, гармонізації фізичного розвитку,
зміцнення соматичного здоров’я у дітей з ВЗ слід вважати раціональну
організацію уроків фізичного виховання і позаурочного дозвілля, яка
передбачає підвищення, в першу чергу, рівня їх рухової активності до
оптимальних, гігієнічно обгрунтованих статево-вікових величин за рахунок
регулярних занять танцювальними вправами.

Список використаних джерел

Апанасенко Г.Л. Экспресс-скрининг уровня соматического здоровья детей и
подростков.: Методические рекомендации // Эволюция биоэнергетики и
здоровье человека. - СПБ: МГП «Петрополис», 1992. -С. 108-121.

Картава Ю. Адаптація діагностичних методик при вивченні
психофізіологічного розвитку та рухової сфери дітей дошкільного віку з
вадами зору // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі
фізичної культури та спорту. – Вип.8 – Львів: НВФ “Українські
технології”, 2004. – Т.2. – С.165-169.

Сергета І.В. Шляхи цілеспрямованого корегування адаптаційних можливостей
дітей та підлітків // Медицинская реабилитология, курортология,
физиотерапия. – 1998. - №4. – С. 39-41.

Яримбаш К. Значення корекції рухової сфери для слабозорих підлітків
11-14 років //Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності
населення: Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції. –

Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції. –
Львів: ЛДІФК, 2004. – С.208-210.

Malliani A., Lombardi P., Pagani M. Power spectrum analysis of heart
rate variability: a tool to explore neutral regulatory mechanisms //
Brit. Heart J., 1994. – v.71. – P. 1-21.


© 2013 Alive-inter.net Про сайт Alive-inter.net Зворотній зв`язок Відмова від відповідальності