↑ Вгору

Реферат на тему

Ультраструктурні зміни нейронів спинномозкового вузла під впливом фізичних навантажень середньої аеробної потужності


читати

Переглянути реферат

зберегти

Скачати реферат

друкувати

Друкувати реферат

Реферат на тему:

Ультраструктурні зміни нейронів спинномозкового вузла під впливом
фізичних навантажень середньої аеробної потужності

Відомо, що фізичне навантаження має високу біологічну активність і є
потужним негентропійним адаптогенним фактором [6]. Питання про його
вплив на м’язові тканини досить широко обговорене у вітчизняній і
зарубіжній літературі. Що ж стосується дії фізичного навантаження на
нервову систему, то в цій області дослідження проводились в значно
меншому об’ємі, а їх результати розрізнені і несистематизовані. Однак,
роль нервової системи в реалізації компенсаторних реакцій організму в
межах адаптаційного синдрому важко переоцінити [1], і якщо фізіологічні
механізми пристосувальних реакцій різних відділів нервової системи на
фізичне навантаження вивчені досить глибоко [2,4], тоді як про їх
морфологічний аспект відомо набагато менше.

В результаті експериментального дослідження було встановлено, що реакція
клітинного компоненту спинномозкового вузла є неспецифічною і залежить
від виду нейронів. 5-ти кратна дія фізичного навантаження викликає
реактивні зміни субклітинних органел у світлих нейронах. Насамперед це
стосується мітохондрій. Вони зазнають набряку, вакуолізації, частково
або повністю втрачають кристи. Відомо, що набряк мітохондрій
спостерігається при дії самих різноманітних альтеруючих факторів
[5,6,8]. Тому можна думати, що в нашому випадку набряк мітохондрій є
неспецифічною пристосувальною реакцією на зовнішній вплив, яка веде до
інтенсифікації процесів енергозабезпечення клітин.

В багатьох нейронах зростає число лізосом, гіпертрофуються цистерни
ендоплазматичної сітки і елементи комплексу Гольджі. Суттєво
збільшується кількість вільних рибосом. Така перебудова органел нервової
клітини забезпечує в подальшому формування структурного сліду адаптації
[5,7].

При збільшенні кратності дії фізичного навантаження середньої аеробної
потужності зміни цитоплазматичних структур в нейронах підсилюються і
набувають більш генералізованого характеру. В світлих нейронах
втрачається чіткість структури глибок хроматофільної субстанції. В
складі цих нейронів зростає кількість лізосом, з’являються аутолізосоми,
ліпофусцинові тільця. Мітохондрії нейронів представляють неоднорідну
популяцію. Поряд з набряклими, вакуолізованими мітохондріями з ознаками
дезінтеграції і деградації крист, зустрічаються дрібні і середні
мітохондрії із збереженими небагаточисленними кристами. Така розбіжність
в будові мітохондрій може зустрічатись навіть в межах одного нейрона.

В наступні періоди дії фізичного навантаження середньої аеробної
потужності з’являються зміни також і в темних нейронах. В їх цитоплазмі
виявляються ділянки концентрації вакуолізованих мітохондрій,
відбувається гіпертрофія комплексу Гольджі, розширення цистерн
ендоплазматичної сітки, що часто супроводжується фрагментацією і
зменшенням їх кількості.

Реакція ядерного апарату на вплив фізичного навантаження середньої
аеробної потужності проявляється утворенням неглибоких інвагінацій

цій
каріолеми в окремих нейронах. Із збільшенням кратності дії фізичного
навантаження середньої аеробної потужності зміни ядерного апарату стають
більш вираженими, особливо у світлих нейронах. В них з’являється значна
кількість інвагінацій каріолеми, розширюється перинуклеарний простір,
ядерця вакуолізуються і нерідко збільшується їх кількість. Після 25-ти
кратного впливу фізичного навантаження середньої аеробної потужності в
каріолемі з’являються структури, які в літературі описані під
узагальненою назвою “відкриті пори”[4]. Можливо, що цей факт відображає
процес активації трансмембранного обміну і через такі пори здійснюється
транспорт ядерних продуктів в цитоплазму і в першу чергу РНК. Іноді в
ядрах із зміщеним ядерцем спостерігаються округлі тільця, які
утворюються внаслідок активації нейрона і судячи по даним літератури
можуть утворюватись при дії на організм не тільки фізичного
навантаження, але й інших хімічних та фізичних факторів [3].

ція всіх описаних змін. Характерним є те, що в цитоплазмі більшості
нейронів на цей момент переважають дрібні мітохондрії, які утворюють
скопичення поблизу ядра, а іноді знаходяться в безпосередньому контакті
з каріолемою.

Багатократний вплив фізичного навантаження середньої аеробної потужності
призводить до іншої динаміки змін в період відновлення. Через 3 доби
відпочинку ультраструктурні зміни не тільки зберігаються, але й
посилюються, особливо у тварин після 25-30-ти кратного впливу. Однак на
7-у і особливо на 15-ту добу відпочинку тільки окремі нейрони зберігають
ознаки компенсаторно-пристосувальних змін. В нейронах, переважають
ознаки репаративних процесів.

Реактивні зміни в гангліозних гліоцитах розвиваються лише при
багатократному (в середньому при 15-20-ти разовому) впливові фізичного
навантаження середньої аеробної потужності. Вони проявляються локальним
розширенням зон контакту гліоцитів з нейроном і послабленням зв’язків
гліоцитів між собою. Збільшення кратності дії фізичного навантаження
середньої аеробної потужності до 25-30-ти раз супроводжується посиленням
контактів між гліоцитами і нейронами, шляхом чисельних інвагінацій. В
самих гліоцитах спостерігається вакуолізація цитоплазми і мітохондрій,
виявляються вогнища локальної дегенерації, які проявляються скопиченням
ліпідних включень різноманітної електронно-оптичної щільності і
розмірів.

Припинення дії фізичного навантаження середньої аеробної потужності не
зразу призводить до відновлення ультраструктури гліоцитів. Так, через
три доби відпочинку дегенеративні зміни продовжують наростати. В
більшості мантійних гліоцитів підсилюється вакуолізація цитоплазми,
особливо на стороні, яка обернена до тіла нейрона. Нерідко вакуолі
зливаються в більш крупні везикули, всередині яких зустрічаються
багатошарові структури або міхурці. Ядра гліальних клітин мають сильно
посічені обриси, спостерігаються ознаки їх зморщення і вакуолізації.
Ультраструктура гліоцитів через 7 діб відпочинку свідчить про
превалювання в більшості з них відновних репаративних процесів.

процесів.

У піддослідних тварин всіх серій в спинномозковому вузлі відмічені
реактивні зміни в кровоносних судинах мікроциркуляторного русла (зміни
мікрорельєфу люмінальної поверхні, збільшення чисельності піноцитозних
міхурців в цитоплазмі ендотеліоцитів, вираженість цих явищ наростає із
збільшенням кратності дії фізичного навантаження, посилюється
складчатість базальної і латеральної поверхні ендотеліоцитів,
розширюються міжклітинні щілини).

У відновний період, особливо на 7-му добу відбувається нормалізація
вищевказаних змін з боку мікрогемосудин.

Висновок 1. Фізичне навантаження середньої аеробної потужності викликає
суттєву морфофункціональну перебудову нейронів, нейроглії і кровоносних
судин в спинномозковому вузлі. Більш рання реакція властива світлим
нейронам. При цьому вираженість ультраструктурних змін залежить від
кратності дії фізичного навантаження на ранніх етапах (5-7 діб)
реактивні зміни виникають переважно в цитоплазматичних структурах
нейронів, в умовах 10 і більше діб тренінгу реактивні зміни охоплюють
структури ядра, з’являються і посилюються також реактивні зміни у
гліоцитах. Ранню і чітко виражену реакцію на вплив фізичного
навантаження середньої аеробної потужності дає ендотелій кровоносних
судин.

2. Виявлені нами ультраструктурні зміни в спинномозковому вузлі є
зворотними за умов припинення дії фізичного навантаження, але термін
нормалізації ультраструктури всіх клітинних компонентів прямопропорційно
залежить від тривалості впливу фізичного навантаження, яка є
визначальною щодо формування довготривалого структурного сліду
адаптації.

Література:

Левицький В.А. Нейроно-гліо-капілярні взаємовідношення у складових
компонентах простої рефлекторної дуги протягом постнатального періоду
онтогенезу // Дис. …докт.мед.наук, Івано-Франківськ, 1997. – 464 с.

Ломагин А.Г. Нарушение и восстановление ультраструктуры ядрышка при
повреждении клетки физическими и химическими агентами. // Успехи соврем.
биол., 1987. – т.103, вып. 1. – С.81-93.

Манина А.А. Ультраструктурные основы деятельности мозга. –М.: Медицина,
1976. – 237 с.

Машанский В.Ф., Рабинович И.М. Ранние реакции клеточных органоидов. –
Л.: Наука, 1987. – 311с.

Мошков Д.А. Адаптация и ультраструктура нерона. – М., Наука, 1985. – 198
с.

Мицкан Б.М.Вплив гіпокінезії і рухової активності на ріст і
диференціацію скелетних м’язів // Дис. …докт. біол. наук.-
Івано-Франківськ,1997. – 493 с.

Панин Л.Е., Маянская Н.Н. Лизосомы: роль в адаптации и восстановлении. –
Новосибирск, Наука, 1987. – 95 с.

Сытник К.М., Кордюм Е.Л., Недуха Е.М. Раститетльная клетка при изменении
геофизических факторов. – Киев: Наукова думка, 1984. – 128с.


© 2013 Alive-inter.net Про сайт Alive-inter.net Зворотній зв`язок Відмова від відповідальності