↑ Вгору

Реферат на тему

Рівненська область


читати

Переглянути реферат

зберегти

Скачати реферат

друкувати

Друкувати реферат

Реферат на тему:

Рівненська область

Коротка історична та статистична довідка

Рівненська область розташована в північно-західній частині України.
Територія її становить 20,1 тис. кв. км. Вона простягається із заходу на
схід на 130 км, а з півночі на південь – на 210 км, межуючи з
Житомирською, Хмельницькою, Тернопільською, Львівською і Волинською
областями України та Брестською і Гомельською областями Білорусі.

Перша згадка про м. Рівне відноситься до 1283 року, коли тут відбулася
битва польських і литовських військ. Після 1340 року територія
Рівненської області відійшла до складу Великого князівства Литовського.

1576 року в м. Острозі князь Василь-Костянтин Острозький заснував
слов’яно-греко-латинську академію - перший в Україні та в Східній Європі
вищий навчальний заклад. У середині XVII ст. територія Рівненської
області була охоплена визвольною війною під проводом Богдана
Хмельницького. За Андрусівським договором 1667 року майже вся територія
України на захід від Дніпра відійшла до Польщі. У 1793 році після
підписання російсько-пруського договору частина території Рівненщини
ввійшла до складу Росії.

На початку квітня 1919 року в Рівному перебував уряд Української
Народної Республіки. За Ризьким договором 1921 року територія Рівненщини
відійшла до складу Польщі.

Після приєднання Західної України до УРСР указом Президії Верховної Ради
СРСР від 4 грудня 1939 року було утворено Рівненську область.

На Рівненщині розвідано понад 600 родовищ різноманітних корисних копалин
регіонального значення. Область є європейським монополістом у видобутку
базальту. Останнім часом окреслилися перспективи щодо відкриття
промислових родовищ фосфатної сировини та самородної міді. Область єдина
в Україні має два розвідані родовища бурштину, які розробляє державне
підприємство "Укрбурштин".

За адміністративно-територіальним поділом область включає 16 районів, 4
міста обласного і 7 районного підпорядкування.

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, Рівненщина є
однією з трьох областей України, кількість населення яких порівняно із
переписом 1989 року не зменшилася. На території області проживає 1 млн.
173,3 тис. громадян. Особи працездатного віку складають понад 54% усього
населення області. Негативними тенденціями демографічної ситуації в
області є зменшення частки дітей у загальній структурі населення та
збільшення кількості старіших громадян.

Аналіз політичної структуризації регіону

Загалом Рівненську область можна охарактеризувати як політично активний
регіон. Як і весь Захід України, населення області в переважній своїй
більшості обстоює національно-демократичні ідеї.

Станом на 1 січня 2003 року на території Рівненської області
зареєстровано 298 осередків політичних партій, з яких понад 70 - обласні
організації політичних партій. Проте далеко не всі вони є дієвими та
впливовими. Окремі з них можна назвати "партійними осередками з однієї
особи".

Найкраще динаміку розвитку політичних партій на Рівненщині можна
проілюструвати за допомогою рейтингів. Один із них визначала протягом

ю рейтингів. Один із них визначала протягом
2001 року Рівненська організація Комітету виборців України шляхом
опитування журналістів усіх місцевих ЗМІ, другий здійснює нині
інформаційна агенція "Контекст-медіа" шляхом моніторингу інформації про
політичні партії, що подається в місцевій пресі. Впродовж двох років у
десятці найвпливовіших щомісяця опинялись Український народний рух,
Народний рух України, Соціалістична партія України, Комуністична партія
України, Народно-демократична партія, партія "Реформи і порядок",
Соціал-демократична партія України (об’єднана), Аграрна партія України,
що дозволяє зробити висновок про сталість політичного розвитку регіону.

Під час виборів до Верховної Ради в 1998 році за партійними списками
симпатії виборців розділилися таким чином: майже 30% голосів дісталося
тоді ще єдиному Народному руху України, близько 10% отримала Аграрна
партія, понад 7,5% голосів узяла Компартія, майже 6,5% отримав тандем
Соціалістичної та Селянської партій, 3,75% здобули НДП, 3,6% - СДПУ(о).

На виборах Президента України 1999 року виборці Рівненщини в першому
турі голосували переважно за Леоніда Кучму (45,7%), а також за Юрія
Костенка (12%), Євгенія Марчука (12,3%), Олександра Мороза (7,6%).
Петрові Симоненку дісталося лише 4,9% голосів. Проте вже в другому турі
керівник українських комуністів виборов 17,2% голосів, хоча інтриги не
зав’язалося - чинний президент отримав вотум довіри понад трьох чвертей
виборців регіону (76,5%).

На виборах до парламенту України 2002 року виборці віддали свої голоси
політичним партіям у такому співвідношенні: блок Віктора Ющенка "Наша
Україна" підтримали 54,8%, блок "За єдину Україну!" - 10,6%, блок Юлії
Тимошенко - майже 10%, КПУ - 5,3%, СПУ - 3,3%, СДПУ(о) - 3%. Усім іншим
політичним партіям та блокам окрім об’єднання "Жінки за майбутнє" (1,5%)
дісталося менше 1% голосів, тобто незважаючи на значну кількість
учасників парламентських перегонів розпорошення симпатій виборців не
відбулося.

За цього зовсім інший розподіл політичних сил спостерігається в місцевих
радах нинішнього скликання. Для прикладу: якщо на парламентських виборах
на теренах області блок "Наша Україна" отримав у п’ять разів більше
голосів виборців, ніж блок "За єдину Україну!", то в усіх 16 районних
радах області "нашоукраїнці" мають 68 депутатів, тоді як "єдиноукраїнці"
- аж 347. Ця вражаюча різниця пояснюється потужним впливом на всі
процеси, що відбуваються в області, Аграрної партії: адже глава обласної
державної адміністрації Микола Сорока є лідером обласної організації
АПУ, а більшість керівників райдержадміністрацій - лідерами районних
осередків АПУ.

Фракції "Нашої України" в райрадах складаються переважно з представників
Української народної партії (раніше УНР). Окрім членів УНП до них
входять і нечисленні представники НРУ та ПРП. 38 депутатів районних рад
має СДПУ(о), 10 - "Батьківщина". Лише 6-ма депутатами представлена в
районах КПУ та 2-ма - соціалісти.

Депутатський корпус Рівненської міської ради поділився на дві фракції -

ії -
"Наша Україна" і "Наше місто". Остання складає більшість і є
підконтрольною міському голові, оскільки значна частина її членів - це
керівники управлінь виконкому, ЖЕДів та інших комунальних підприємств,
працівники бюджетних установ (шкіл, лікарень тощо).

Загалом на рівні області яскраво проявився феномен зрощення місцевої
виконавчої влади з органами місцевого самоврядування. Так, депутатами
обласної ради є 10 із 16 глав райдержадміністрацій, перший заступник
глави ОДА, начальники обласних управлінь.

Найбільш сильні позиції на території області мають Аграрна партія
України (з вищевказаних причин), Українська народна партія та СДПУ(о).
УНП є дійсно потужною на території регіону: в парламенті минулого
скликання із п’яти народних депутатів-мажори-тарників від області троє
були членами тоді ще УНР. У ВР цього скликання двоє з п’яти - члени УНП
(Юрій Ширко та Павло Сулковський, які на виборах перемогли Ігоря та
Олега Бакаїв). Іще один депутат від області - член ПРП Віталій
Цехмістренко – здобув перемогу над заступником глави ОДА Олександром
Чуприною. Здобуттю та збереженню позицій в області УНП має завдячувати
керівникові Рівненської обласної організації УНП, депутату ВР України
чотирьох скликань Василеві Червонію.

Серйозною політичною силою в області є й СДПУ(о). Ще минулого року
обласну організацію цієї партії очолював заступник глави ОДА Петро Саух.
Після того як він обійняв посаду ректора Житомирського університету,
обласну організацію СДПУ(о) очолив новообраний у 2002 році голова
обласної ради Роман Василишин, який за президентства Леоніда Кравчука
був представником Президента в Рівненській області.

Оцінка стану економічного розвитку регіону

Розвитку економіки регіону сприяє широка інфраструктура транспорту та
зв’язку і вигідне географічне положення: через область проходять великі
авто- та залізничні магістралі Київ-Варшава, Київ-Брест, Київ-Чернівці,
Мінськ-Одеса.

У загальному обсязі матеріального виробництва області провідне місце
посідають промисловість і сільське господарство.

Всього в області працює 265 промислових підприємств усіх форм власності
з річним обсягом виробництва продукції понад 2 млрд. грн. Чисельність
працівників цих підприємств становить понад 65 тис. За останні роки
спостерігається стрімкий приріст промислового виробництва (за січень
2003 року - 41,7%). У структурі промислового виробництва області
електроенергетика складає 46,1%, хімічна промисловість - 15,5%, харчова
- 10,9%, скляна і фарфоро-фаянсова - 6,2%, деревообробна та
целюлозно-паперова - 6,0%, машинобудування та металообробка - 5,6%,
промисловість будівельних матеріалів - 4,8 %, легка промисловість -
1,2%. Значне місце посідає також лісова і деревообробна промисловість.

Галузь хімічної промисловості представлена ВАТ "Рівнеазот", яке виробляє
азотні і фосфатні мінеральні добрива, аміак синтетичний, сірчану, азотну
та адипінову кислоти тощо. На території області функціонує Рівненська
атомна електростанція, сумарна енергетична потужність трьох діючих
енергоблоків якої дорівнює 1880 мВт. Добудовується і четвертий

гоблоків якої дорівнює 1880 мВт. Добудовується і четвертий
енергоблок, пуск котрого заплановано на 2004 рік.

У галузі харчової промисловості нараховується 5 цукрових заводів,
підприємства по переробці м’яса і молока, консервні заводи, спиртозавод,
кондитерська фабрика та інші.

Серед підприємств легкої промисловості функціонують Рівненська фабрика
нетканих матеріалів, Радивилівське ВАТ "Швейно-торгове підприємство
"Маяк", які використовують лише незначні виробничі потужності. Практично
простоює колишній гігант льонарства ВАТ "Рівнельон", а відтак на грані
знищення перебуває галузь льонарства. В області є й чимало інших великих
підприємств, які досі перебувають на грані виживання. Ліквідовується
одне з найсучасніших підприємств "Укрбурштин".

Частка промислових підприємств області, що перебувають у державній та
комунальній власності, є порівняно невеликою (8,7% та 4,9% відповідно).
229 промислових підприємств, або 86,4% від загальної кількості,
перебувають у недержавній власності. Проте за обсягами виробництва
промислової продукції недержавні підприємства дають 65,4%, тоді як
державні - 31,3%.

Зростає внесок малого підприємництва у розвиток господарського комплексу
регіону. В області здійснюють господарську діяльність понад 4 тис. малих
підприємств, на яких працює 39,3 тис. чол. Кількість фізичних
осіб-суб’єктів підприємницької діяльності тільки за 2002 рік зросла на
14,4% і складає 32,6 тис. Частка надходжень до зведеного бюджету області
від діяльності суб’єктів малого підприємництва за 2002 рік сягнула
11,6%, а питома вага в надходженнях до місцевих бюджетів - 22%. За цього
обсяги виробництва продукції малими підприємствами області складають
11,4% від загальних обсягів виробництва регіону (по Україні - 7,3%).

З метою розвитку малого і середнього бізнесу протягом 2002 року
банківські установи області надали суб’єктам підприємництва кредитів на
суму понад 355 млн. грн., а Німецько-український фонд і Європейський
банк реконструкції та розвитку - на суму 1,7 млн. дол. США.

До складу агропромислового комплексу Рівненської області входить 1386
формувань, з яких сільським господарством займаються 1176 підприємств.

Загальна площа сільськогосподарських угідь складає 936,8 тис. га, в тому
числі ріллі - 646,6 тис. га, з яких 390,4 тис. га становлять меліоровані
ділянки. Радіаційно забруднені сільськогосподарські угіддя займають 290
тис. га, в тому числі 158,1 тис. га ріллі, що складає 31% від її
загальної площі.

Серед підприємств, які займаються сільськогосподарським виробництвом,
налічується 454 приватних сільськогосподарських підприємства та 5
державних дослідних господарств. На 1 березня 2003 року 16 тис. селян
області виділили свої земельні паї і займаються їх обробітком без
створення юридичної особи. Створено 551 селянське (фермерське)
господарство, яким передано понад 54,3 тис. га сільськогосподарських
угідь, у тому числі 43,2 тис. га ріллі. Особистих підсобних господарств
громадян нараховується понад 200 тис.

У структурі сільськогосподарського виробництва найбільшу частку

ого виробництва найбільшу частку
становлять зернові культури, цукрові буряки, картопля, м’ясо і молоко.

Рівненська область займається зовнішньою торгівлею із 77 країнами світу.
За січень-листопад 2002 року загальна сума експорту склала понад 91 млн.
дол. США, імпорту - понад 100 млн.

Рівненська область належить до групи інвестиційно привабливих регіонів
України. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, залучених в
економіку регіону, сягає близько 50 млн. дол. США. Найбільші обсяги
інвестицій вкладені нерезидентами з Канади, Великобританії, Росії, США.

Оцінка соціальної сфери регіону

У силу свого демографічного складу Рівненська область є досить
проблемним соціальним регіоном. Більшість населення проживає в сільській
місцевості, що ускладнює йому доступ до об’єктів соціальної
інфраструктури, освіти, робочих місць, закладів освіти. Крім того, в
області зареєстровано 329 тис. пенсіонерів (необхідно взяти до уваги, що
обласний пенсійний фонд на 25% субсидується з держбюджету).

За інформацією головного управління праці та соцзахисту, протягом 2002
року в області було зареєстровано 107 тис. безробітних. Рівень
безробіття на Рівненщині у процентному відношенні до кількості
працездатного населення є найвищим в Україні.

N

P

P

?"будівництво толокою": кожен район зобов’язується внести свій вклад у
розвиток соціального об’єкта загальнообласного значення. Український
фонд соціальних інвестицій за сприяння Світового банку планує виділити в
2003-2004 роках 2 млн. дол. для двох найменш розвинутих у соціальному
плані районів Рівненщини.

Заборгованість по виплаті заробітної плати станом на 1 грудня 2002 року
складала на Рівненщині 34,4 млн. грн. (у т. ч. працівникам бюджетної
сфери - 7,4 млн. грн.). Середня зарплата в сільському господарстві на 1
березня 2003 року становила всього 133 грн., тоді як у середньому по
області вона перевищила прожитковий рівень і досягла суми в 374 грн.

Оцінка діяльності ЗМІ регіону

В області зареєстровано понад 300 друкованих видань, проте регулярно
виходить і користується попитом у читачів лише незначна їх частина.
Переважна більшість із них виходять у м. Рівному. Поодинокими винятками
є міста Дубно, де виходить 6 газет, та Острог (2 газети). В основному ж
у райцентрах видається лише по одній районній газеті, засновниками якої
є, як правило, органи місцевої влади. Унікальним поки що залишається
досвід смт. Млинів, де з початку 2003 року відбулося роздержавлення
районної газети і почався випуск приватної газети "Гомін-плюс".

На Рівненщині виходить у світ багато різновидів газет: рекламні,
інформаційно-реклам-ні, рекламно-розважальні, безкоштовні рекламні,
державні та приватні громадсько-політичні, газети політичних партій,
громадських організацій та профспілок, відомств, релігійних організацій.

Досить популярними стали безкоштовні рекламні газети, які вкидаються
практично в усі поштові скриньки рівнян ("Рівне і рівняни", "Місто і
реклама", "Скринька"). Їх задекларований тираж сягає 30-70 тис.
примірників.

Профспілки випускають свою газету "За відродження" (наклад 2 тис.

ілки випускають свою газету "За відродження" (наклад 2 тис.
примірників), працівники споживчої кооперації - "Рівненський кооператор"
(5 тис.), правоохоронці видають і читають "Закон. Правосвідомість.
Правопорядок" (5,6 тис.), а лікарі - "Медичний вісник" (5 тис.). Багато
релігійних конфесій видають власні газети ("Новина", "Осанна"). Мають
свої друковані видання й деякі громадські організації: Рівненське
обласне відділення КВУ - газету "Точка зору. Рівне" (1-5 тис.
примірників), "Суспільне народження" реалізує проект молодіжної газети
"Вован".

Найтиражніша нерекламна газета регіону "Рівне вечірнє" є приватною.
Газета виходить двічі на тиждень, її п’ятничний 24-сторінковий випуск
формату А3 друкується накладом у 23 тис. примірників. Частина площі, яку
займає реклама, сягає 15-20%.

Громадсько-політична газета Рівненської обласної державної адміністрації
"Вільне слово" виходить двічі на тиждень накладом 17,5 тис. примірників.
Тираж газети обласної ради "Вісті Рівненщини", що сягає 21 тис., майже
не потрапляє у роздрібну торгівлю, а розповсюджується за передплатою.
Газета Рівненської міської ради "Сім днів" поширює практично весь свій
тираж (12 тис.) за рахунок пільгової передплати, яку фінансує сама рада.

Політичні партії теж активно використовують пресу, намагаючись або
заснувати власні видання, або контролювати існуючі. Так, газета "Волинь"
(18 тис.) явно симпатизує УНП та блоку "Наша Україна", "Рівненський
діалог" (5 тис.) - соціалістам. Офіційно ж партійними органами є "Нова
Волинь" (НРУ) і "Червоний прапор" (КПУ).

Електронні ЗМІ в Рівненській області представлені двома
телерадіокомпаніями - Рівненською державною телерадіокомпанією (РДТРК),
до структури якої входить і радіо "Край", і приватним телеканалом
"Рівне-1" з філією радіостанції "Наше радіо", а також місцевою
Християнською телекомпанією і трьома відгалуженнями всеукраїнських
телекомпаній ("Вуличне телебачення", яке належить ICTV, "НБМ-Рівне" та
"СТБ-Рівне"), однією місцевою приватною радіостанцією ("Радіо "Трек") та
представництвом всеукраїнської радіостанції "Радіо "Довіра". Найвищий
рейтинг серед місцевих телеканалів має "Рівне-1", який окрім
інформаційних програм, кримінального огляду та розважальних програм
виготовляє кліпи, здійснює оригінальні творчі проекти. "Рівне-1",
аудиторія якого сягає 1 млн. глядачів, входить до телемережі "Нового
каналу".

"10-й канал" - найперший місцевий телеканал, заснований іще в 1993 році,
- втратив свою колишню величезну популярність і ліцензію на мовлення.
Нині це представництво всеукраїнського телеканалу "СТБ-Рівне". Проте він
успішно працює над власними творчими проектами, готуючи інформаційні
програми "Вікна-Рівне" та "Місто", які розповідають про місцеві новини.
Його аудиторія становить 400 тис. глядачів.

Та найбільшу аудиторію попри відносно низький рейтинг має РДТРК (1200
тис. глядачів), оскільки з 2003 року вона почала виходити на І
національному телеканалі.

З 2002 року на Рівненщині розпочав роботу телеканал "НБМ-Рівне", який,
щоправда, обмежується майже виключно рекламною діяльністю.

обмежується майже виключно рекламною діяльністю.

Місцеве кабельне телебачення не розвинене. Існують лише декілька фірм у
Рівному ("Промінь", "Кабельне телебачення").

Найпопулярнішою радіостанцією є "Радіо "Трек" із слухацькою аудиторією
понад 1 млн. чоловік. Немалий рейтинг має і "Наше радіо".

Особливістю рівненських ЗМІ є створення медіа-холдингів та видавничих
домів, рекламних агенцій "під одним дахом", що дозволяє комплексно
впливати на аудиторію та надавати широкий спектр рекламних послуг.
Найкрупнішою групою в цьому плані є "Видавничий дім "ОГО", до складу
якого входять газети "ОГО", "Провінційна газета", "Скринька",
"Безкоштовні оголошення", ТРК "Рівне-1", ІА "Рівнеінформ", веб-сайт,
мережа розповсюдження "ОГО-прес", рекламна агенція, місцеве
представництво "Наше радіо".

У Рівному працюють чотири інтернет-провайдери - "Рівненські
комунікаційні технології" (www.rivne.net), "Рівненські глобальні мережі"
(www.ukrwest.net), JB-сервіс (www.jb.rovno.ua) та "Уарнет"
(www.uar.net). Загальна кількість абонентів складає, за оцінками, понад
2 тис.

Оцінка розвитку третього сектора та становлення принципів громадянського
суспільства в регіоні

Попри велику кількість організацій громадянського суспільства в області,
не можна ска-зати, що регіон відзначається значною громадською
активністю. За даними обласного управління статистики, станом на 1 січня
2003 року в Рівненській області зареєстровано 574 громадські, понад 100
благодійних та 38 обласних профспілкових організацій. Проте кількість
реально діючих організацій є на порядок нижчою.

Значна частина громадських організацій займається відстоюванням
інтересів своїх членів, як Товариство сліпих, Відділення багатодітних
сімей, Товариство мисливців та рибалок, Автомобільний клуб тощо. Чимало
організацій є громадськими об’єднаннями за професійним принципом.
Близько 20% їх становлять молодіжні або дитячі організації; 28 із них є
членами Рівненського обласного комітету громадських організацій,
щонайменше 20 організацій є молодіжними відгалуженнями політичних
партій. Серед благодійних організацій більше половини є благодійними
фондами і лише 6 із них - членськими благодійними фондами.

Та все ж можна стверджувати, що деякі організації відчутно впливають на
перебіг демократичних процесів в області. Це різнопланові організації,
кожна з яких досягла у своїй царині неабияких успіхів, справляє вплив на
певну категорію громадян, співпрацює з органами влади та бізнесовими
структурами. Ось кілька прикладів діяльності таких орга-нізацій.

Рівненська обласна асоціація підприємців здійснює захист та лобіювання
інтересів підприємців. Керівник асоціації є членом
дорадчо-консультативної ради з питань розвитку підприємництва при главі
ОДА. Спільно з адміністрацією Рівного асоціація займається створенням
Єдиної реєстраційної палати міста, про що вже підписано меморандум.

Волинський ресурсний центр, що був одним з організаторів Форуму
регіонального розвитку (м. Луцьк, 2001 р.), допомагає у формуванні
планів стратегічного розвитку міст Острога та Дубна, займається

розвитку міст Острога та Дубна, займається
питаннями налагодження міжсекторного партнерства.

Рівненська обласна громадська організація "Комітет виборців України"
крім незалежно-го спостереження за виборами переймається питаннями
прозорості діяльності влади, звітності депутатів усіх рівнів, поданням
правової допомоги громадянам.

Загалом протягом останніх років організації громадянського суспільства
на Рівненщині значно професіоналізувались. У взаєминах із владою вони
намагаються налагодити стосунки на партнерських засадах, проте цей
процес розвивається доволі повільно.

Профспілковий рух на Рівненщині не вирізняється своєю активністю
незважаючи на велику кількість профспілкових організацій, переважна
більшість яких є об’єднаннями громадян за галузевим принципом.
Найчисельнішою з них є обласна ФПУ, яка об’єднує практично всі галузеві
профспілкові організації. Очолює РО ФПУ В. Д. Вінічук, який до цього
працював главою Млинівської райдержадміністрації. Крім цього, на
Рівненщині діють обласні осередки всеукраїнських профспілок "Україна",
"Праця", "Столиця-регіони", а також профспілкові організації "Наше
право", "Перспектива", "Рівненщина" та ін.

Стан забезпечення прав національних меншин і народів

Особливістю населення Рівненської області є його багатонаціональність.
За даними останнього всеукраїнського перепису населення, на території
регіону проживають представники понад 70 національностей. Переважна
більшість їх - українці, які складають 95,9% від за-гальної кількості
населення. Друге місце за чисельністю посіли росіяни - близько 2,6%.
Близько 1% жителів області складають білоруси, 0,3% - поляки, трохи
більше 0,1% - євреї.

Серед національно-культурних товариств, зареєстрованих у Рівненській
області, - това-риство російської культури "Баюн", товариство польської
культури, яке функціонує в Рівному, товариство німців "Відергебурт", що
охоплює міста Рівне, Дубно, Острог та Кузне-цовськ, Рівненська єврейська
община, російська община, громадське об’єднання "Націо-нальна згода" (м.
Кузнецовськ), товариство "Білорусь", регіональне представництво Конгресу
азербайджанців України в м. Рівному, обласна культурно-освітня
організація "Матіца словенська".

В області функціонують класи з російською мовою навчання, де вчаться
близько 700 учнів. Майже 30 тис. учнів вивчають російську мову як
предмет, а 3,2 тис. – факультативно. Відкрито 4 недільних школи, в яких
близько 200 учнів вивчають польську мову, майже 30 – єврейську, стільки
ж - чеську і словацьку.

За сприяння відділу з питань національностей та міграції при главі
облдержадміністрації створена Рада представників національних меншин
області.

На окремих факультетах Рівненського державного гуманітарного
університету, Національного університету "Острозька академія" та
Рівненського інституту слов’янознавства готують фахівців із викладання
російської, польської, білоруської, чеської мов та дослідження
мистецтва, історії національних меншин, які проживають в Україні.

Загальні висновки та перспективи розвитку регіону

итку регіону

Рівненщина має всі необхідні передумови для потужного
соціально-економічного розвитку: вигідне географічне положення,
розвинуту інфраструктуру транспорту і зв’язку, значний промисловий
потенціал, високий науково-технічний потенціал, кваліфікованих
робітників, значні запаси природних сировинних ресурсів.

Окрім вагомого промислового потенціалу значним поштовхом до економічного
розвитку регіону та залучення зовнішніх інвестицій стане запровадження
вільної економічної зони в поліських районах Рівненщини. Великі
дивіденди отримає область від прийняття закону про атомну енергетику,
адже це має спричинитися до значного здешевлення електроенергії на
Рівненщині, оскільки на її території розміщена атомна електростанція.

Хоча Рівненщина є аграрним регіоном, який у силу кліматичних умов та
наявних грунтів ніколи не стане "житницею" України, розвиток у ній
сільськогосподарського виробниц-тва має непогані перспективи. Насамперед
ідеться про відродження льонарства та хме-лярства, розвиток цукрової
промисловості. Для цього необхідні значні капіталовкладення, але, за
прогнозами фахівців, вони швидко мають себе окупити.

Негативними чинниками, що впливатимуть на розвиток регіону, є
радіоактивне забруд-нення значної частини території області внаслідок
аварії на ЧАЕС, високий рівень безробіття та особливості вікової
структури населення: адже кількість осіб пенсійного віку майже дорівнює
кількості працездатного населення області.

Стабільний розвиток інституцій громадянського суспільства зумовлює
постійне поглиблення процесів демократизації на теренах Рівненщини. Вже
відбулася політична структуризація населення області, яке висловлюється
на користь національно-демократичних сил. Постійно нагромаджуються
приклади позитивної співпраці громадських організацій з органами влади,
що з часом перетворить несміливі кроки управлінських структур до
співпраці з НДО на повноправне міжсекторне партнерство.

Частішими стають випадки відстоювання населенням Рівненщини своїх прав
шляхом проведення стихійних мітингів, пікетувань та використання інших
форм протесту (як колективних, так і одноосібних).

Збільшення кількості недержавних засобів масової інформації унеможливлює
монополізацію ринку інформаційних послуг. Наявність незалежних ЗМІ та
партійної преси різного політичного спрямування забезпечує різнополюсні
погляди на проблеми.

Отже, розвиток інституцій громадянського суспільства і незалежних ЗМІ,
підвищення активності громадян у сфері самоврядування та у відстоюванні
своїх інтересів поряд із розвитком економіки, залученням інвестицій та
підвищенням рівня регіонального менеджменту стануть визначальними
чинниками розвитку Рівненщини на шляху демократизації.


© 2013 Alive-inter.net Про сайт Alive-inter.net Зворотній зв`язок Відмова від відповідальності