↑ Вгору

Реферат на тему

Тернопільська область


читати

Переглянути реферат

зберегти

Скачати реферат

друкувати

Друкувати реферат

Реферат на тему:

Тернопільська область

 

Коротка статистична та історична довідка

Про існування Тернополя відомо з літописів XIV століття. Фактично місто
було збудоване на місці, яке в 1540 році називали Сопільче або Топільче,
що в той час перебувало у володінні генерала і князя Яна Тарнавського.
На березі річки Серет було зведено замок, в центрі якого була велика
площа, де проводилися зібрання, ярмарки та оголошувалися накази.

Площа області - 13,8 тис. кв. км, що становить 2,3% території України.
За уточненими даними всеукраїнського перепису, станом на 5 грудня 2001
року кількість населення Тернопільщини сягала 1 млн. 142,4 тис. осіб.
Середня щільність населення складає 82,8 жителя на кв. км, що майже
дорівнює середньому показнику по країні загалом. Переважна більшість
населення Тернопільщини (57,3%) проживає в селах.

Динаміка розвитку політичних партій регіону

Тернопільщина традиційно є політично активним регіоном і, як і інші
області Заходу України, прихильницею національно і демократично
орієнтованих політичних сил, що на фоні високої релігійності населення
(саме тут зафіксовано найбільшу кількість діючих релігійних громад)
інколи породжує дивні результати в царині політики.

Ще в 1989 році на Тернопільщині з ініціативи Левка Горохівського першою
почала створюватися одна з тоді найбільших (близько 2,5 тис. чоловік)
організацій впливової в той час Української республіканської партії. На
липень 1997 року припадає і формування тернопільської обласної
організації "Громади", яка стала одним із найбільших осередків цієї
партії на Заході України.

Станом на 1 січня 2003 року в області зареєстровано осередки 65
політичних партій (станом на 1 травня 2002 року їх було 60, тобто
спостерігається зростання їх кількості). Останнім часом більш активно
розбудовуються осередки Партії регіонів, Соціал-демократичної партії
України (об’єднаної), Аграрної партії України, "Трудової України", проте
бажаної для цих партій симпатії населення вони не здобувають.

Цю тезу підтверджують і дані про голосування на виборах народних
депутатів України в 1998 і 2002 роках (за інформацією ЦВК).

Виборчі процеси в регіоні

У 1998 році серед партій, що подолали 4-відсотковий бар’єр в області,
були Народний рух України (28,28%), виборчий блок партій "Національний
фронт" - Конгрес українських націоналістів, Українська національна
консервативна партія (20,86%), Народно-демократична партія (4,46%),
Партія зелених України - 4,4%) та Аграрна партія України (4,10%).
СДПУ(о) та КПУ, що пройшли по багатомандатному виборчому округу, на
Тернопільщині підтримки не знайшли.

У 5 одномандатних округах Тернопільщини було обрано трьох висуванців
НРУ, одного - КУН та одного безпартійного.

Вибори 2002 року дали аналогічну картину: понад 4% голосів тернопільчан
здобули лише два виборчі блоки - блок Віктора Ющенка "Наша Україна" з
його 69,01% прихильників та блок Юлії Тимошенко із 18,83% симпатиків, що
виявилося для блоку найвищим показником по Україні.

"Наша Україна" провела також і 5 депутатів до Верховної Ради України по

і 5 депутатів до Верховної Ради України по
всіх 5 мажоритарних округах Тернопільщини. Такий результат засвідчує
стабільну прихильність електорату Тернопільщини до національно
орієнтованих політичних сил, які відкрито декларують свою
проукраїнськість, з певною перевагою стосовно тих, хто позиціонує себе
як демократи чи ліберали.

За цього варто звернути увагу на ту обставину, що в 1998 році жодна
політична сила не привабила 4,8% виборців, проте в 2002-му число
скептично налаштованих виборців скоротилося до 0,6%. Інакше кажучи,
96,6% електорату були вдоволені представленим на виборах політичним
спектром і на відміну від рівнян та закарпатців продемонстрували свою
одностайність у виборі ідейно неспоріднених між собою і навіть
ідеологічно неоднорідних політичних сил.

Отож з-поміж усіх областей України Тернопільщину сміливо можна назвати
найбільш антикомуністичною. Головний комуніст області, перший секретар
Тернопільського обласного комітету КПУ Володимир Симонов керує осередком
з Києва. Втім, є тут свій "лівий" округ - Кременецький. Розташований на
півночі області, він включає в себе Кременецький, Шумський та
Лановецький райони Тернопільщини, які історично є не Галичиною, а
частиною Волині.

Вибори Президента 1999 року

У першому турі президентських виборів 1999 року виборці Тернопільщини
були другими в Україні (після Івано-Франківщини), хто віддав переважну
більшість своїх голосів за Л. Кучму (69,38%). Інші голоси виборців 31
жовтня 1999 року розподілилися таким чином: Є. Марчук - 14,56%, Н.
Вітренко - 2,86%, О. Мороз - 2,08%, Г. Удовенко - 1,93%, Ю.Костенко -
1,86%, П. Симоненко - 1,4%. Всі інші претенденти на найвищу посаду не
набрали й 1% голосів виборців.

У другому турі президентських виборів 1999 року 92,12% виборців
Тернопільщини воліли бачити на посту глави держави Л. Кучму і тільки
4,84% віддали перевагу лідеру КПУ Петрові Симоненку.

Участь політичних партій у формуванні місцевих та регіональних органів
влади

Невтішні для діючої влади результати виборів 2002 року (виборчий блок
"За єдину Україну!" зазнав в області нищівної поразки: 1,86% голосів -
найнижчий показник блоку по Україні, що наближалося до результату КПУ в
області (1,5%), тоді як у 1998 році перспективи провладних АПУ і НДП
були значно кращими) спонукали її шукати способи свого зміцнення, що
вимагало зокрема й зміни глави обласної державної адміністрації. Доктор
економічних наук, представник аграрного лобі Василь Коломийчук, котрий
керував Тернопільщиною з вересня 1999 року, змушений був облишити цей
пост. Свого часу, очолюючи Тернопільську райадміністрацію, В. Коломийчук
був членом НРУ, але з виходом "на область" він ослабив свої зв’язки з
рухівцями і схилявся до підтримки ініціатив Аграрної партії України,
спонукаючи до вступу в її лави осіб багатьох суміжних з аграрною сферою
професій. На посаду губернатора було призначено головного консультанта
управління організаційно-кадрової роботи та взаємодії з регіонами
Адміністрації Президента, колишнього обласного партпрацівника Івана

Івана
Курницького (вибором Президента були невдоволені представники "Нашої
України", котрі вважали, що нового керівника регіону варто було б
вибрати з членів блоку, якому симпатизує така кількість населення).

Натомість мери семи міст області, в тому числі Тернополя (перемогу з
результатом у 48% голосів здобув секретар міської ради Богдан Левків) і
другого за величиною міста регіону - Чорткова, - в активі "Нашої
України". Іще два керівники міст області - "бютівці".

За результатами виборів 2002 року 44 із 108 місць в обласній раді
вибороли представники "Нашої України", 7 - блоку Юлії Тимошенко. Тим не
менш "Наша Україна" не спромоглася провести свого представника -
одночасно народного депутата України Ярослава Джоджика (до слова,
колишнього члена УРП) на пост голови облради (зауважимо, що на виборах
до обласної ради від міста Я. Джоджик фінішував шостим). Натомість 57 із
108 можливих облрадівських голосів дісталися колишньому першому
заступникові глави ОДА В. Коломийчука, екс-директору "Облпалива"
Анатолію Жукінському. Першим же заступником А. Жукінського було обрано
представника "партії влади" - главу Кременецької райдержадміністрації
Василя Кравця.

Слід зазначити, що, будучи відданими ідеї українського державотворення,
значна частка тернопільчан воднораз глибоко розчарована наявними
господарськими та політичними здобутками в області представників
націонал-демократичного табору - Народного руху України та Українського
народного руху, оскільки в 1996-1998 роках на чолі обласної державної
адміністрації перебував один із чільних рухівців Богдан Бойко разом зі
своїми колегами Едуардом Кречем та Георгієм Філіпчуком (останній у той
період керував Чернівецькою областю) - і саме із цими фігурами жителі
Тернопільщини значною мірою пов’язують дискредитацію вміння Руху
господарювати. У 2000 році Б. Бойко створив партію "Народний рух України
за єдність" (причому установча конференція новоствореної партії
відбулася якраз у Тернополі), та проголошення наміру об’єднати
розколотий Рух на ділі виявилося черговою спробою поглиблення розколу
прихильників колишнього НРУ В’ячеслава Чорновола.

Загалом можна стверджувати, що суспільно-політична ситуація в
Тернопільській області значною мірою прогнозована і керована. Проте це
пояснюється тим, що значна частина населення регіону працює за кордоном,
що певною мірою знижує суспільну напругу. З іншого боку, область є
досить традиційною й однорідною у своїх релігійних та політичних
уподобаннях, що теж знижує суспільні ризики. Водночас економічна
відсталість області зумовлює наявність значної частини так званого
"протестного" електорату.

Оцінка стану економічного розвитку регіону

У господарському комплексі Тернопільщини представлені промисловість та
високоінтенсивне сільське господарство. І хоча поки що область
залишається однією з найбільш економічно відсталих в Україні, останнім
часом в її економіці відбуваються певні позитивні зрушення.

Помітне соціально-економічне зростання спостерігалось уже у 1999 році -
промисловий комплекс області виробив продукції на 3,3% більше, ніж

овий комплекс області виробив продукції на 3,3% більше, ніж
попереднього року. Приросту було досягнуто за рахунок ефективнішої
роботи підприємств машинобудівної галузі, деревообробної, скляної і
порцеляно-фаянсової промисловості, промисловості будівельних матеріалів.
Найбільшого ж приросту було досягнуто в харчовій галузі (72%).

Помітний соціально-економічний розвиток було зафіксовано й 2000 року.
Активізувалася діяльність легкої, спиртової, м’ясної, молочної та
консервної галузей. У той період було зібрано на 145 тис. т більше
зернових культур.

Нині обсяг промислового виробництва Тернопільщини становить у порівняних
цінах 1,3 млрд. грн., що складає 0,6% по Україні. Кількість підприємств
дорівнює 276.

Провідна галузь промисловості області - харчова. Харчову і переробну
промисловість області представляють 128 підприємств.

Машинобудування і металообробка є важливою галуззю важкої промисловості,
яка донедавна розвивалась у регіоні прискореними темпами. Усі
підприємства працюють на привізному металі, випускаючи трудомістку
продукцію: електротехнічні прилади, світлотехнічне обладнання,
бурякозбиральні комбайни. Найбільшими підприємствами галузі є ВАТ
"Ватра" - виробник світлотехнічного обладнання виробничого та
культурно-побутового призначення, ВАТ "Тернопільський комбайновий
завод", який випускає комбайни та іншу сільгосптехніку, ВАТ
"Тернопільський радіозавод "Оріон", що спеціалізується на засобах
радіозв’язку.

Легка промисловість Тернопільщини базується на місцевій (шкіра) і
привізній сировині (бавовна, шерсть, текстиль, шкіра та ін.). У ній
виділяються текстильна, швейна, галантерейна промисловість. Текстильні
підприємства, найбільшим серед яких є ВАТ "Текстерно" в м. Тернополі,
виготовляють бавовняні тканини, пряжу, вату, шовк.

Аграрний сектор посідає провідне місце в народногосподарському комплексі
області. Сільське господарство, яке дає 32% валового внутрішнього
продукту регіону, забезпечує потреби населення області в основних
продуктах харчування та потреби переробної промисловості в сировині,
створюючи таким чином основу експортного потенціалу області. Серед
галузей сільського господарства переважає рослинництво, де було
вироблено 58% валової продукції. На тваринництво припадає 42%.

На території Тернопільської області, де розміщено 2,6%
сільськогосподарських угідь та 2,7% орних земель України, виробляється
3,2% продукції сільського господарства держави.

В області реформовано 584 сільськогосподарських підприємства. На основі
майнових та земельних паїв членів господарств створені нові господарства
ринкового типу, зокрема 297 приватних підприємств, 247 товариств з
обмеженою відповідальністю, 14 сільськогосподарських кооперативів і 12
селянсько-фермерських господарств.

У власності й користуванні громадян перебуває 281,1 тис. га земель. Для
ведення селянського (фермерського) господарства було надано 29,5 тис.
га, товарного сільськогосподарського виробництва - 43,5 тис., особистого
селянського господарства, будівництва й обслуговування житлових та

тлових та
господарських будівель - 208,1 тис. га.

У 2002 році в користуванні населення перебувало 28,2% ріллі.
Індивідуальний сектор став основним у виробництві окремих видів
сільськогосподарської продукції. Тут було вирощено 98% картоплі, 98%
овочів та більше половини цукрових буряків. У сільськогосподарських
підприємствах домінуючим залишилося виробництво зернових (75%).
Виробництво молока в індивідуальному секторі становило 89%, м’яса - 81%,
яєць - 83%.

Зовнішня торгівля, інвестиційний та інноваційний розвиток

Сьогодні іноземні інвестиції в економіку області здійснюються переважно
у вигляді створення спільних підприємств або внесення контрактних
інвестицій, рівнозначних торговим угодам. Прямих же інвестицій, що
передбачають купівлю активів діючих підприємств, майже не здійснюється.
На Тернопільщині зареєстровано понад 300 підприємств, створених спільно
з іноземними фізичними та юридичними особами, зокрема в 79 підприємств
фактично внесено іноземний капітал. За даними обласного управління
статистики, станом на 1 жовтня 2002 року сукупний капітал нерезидентів в
економіці області становив 26,21 млн. дол. США, з яких 3,3 млн. дол.
було внесено протягом дев’яти місяців 2002 року (що в 2,5 разу більше за
вартість інвестицій, внесених за аналогічний період 2001 року).

За цього географія зв’язків з іноземними партнерами в галузі
інвестиційного співробітництва продовжує розширюватися. Та найбільші
інвестиції в економіку області було внесено з Німеччини, Чеської
Республіки й Австралії, звідки надійшло 64% усіх іноземних інвестицій.

t

v

v

??$?ц*?т - 47,6 млн. дол. (129%) та імпорт - 32,5 млн. дол. (122%).
Сальдо зовнішньої торгівлі позитивне, воно становить 15,1 млн. дол. США.

Малий і середній бізнес

Протягом останніх років дедалі більшого соціального і економічного
значення набуває в регіоні мале підприємництво. Станом на 1 січня 2003
року в області зареєстровано 5,4 тис. суб’єктів малого підприємництва.
На Тернопільщині успішно діє бізнес-інкубатор, метою якого є сприяння
розвитку малого бізнесу.

Протягом 2002 року в ході приватизації в області змінили форму власності
229 об’єктів, у тому числі 205 - малої приватизації (група А), із них 15
загальнодержавної та 190 комунальної власності, 4 об’єкти великої
приватизації (групи В і Г) загальнодержавної власності та 3 об’єкти
соціальної сфери (група Ж) загальнодержавної власності.

В області діє 3,8 тис. суб’єктів малого і середнього бізнесу. В
структурах малого бізнесу зайнято 38 тис. осіб. Крім цього,
нараховується 24 тис. громадян-підприємців, що працюють без створення
юридичної особи, та 2,4 тис. чол., зайнятих у фермерських господарствах.
Загальна кількість працівників сфери малого підприємництва становить
понад 60 тис. чоловік.

Переважна більшість суб’єктів малого бізнесу працює у сфері торгівлі і
послуг. Питома вага підприємницьких структур у галузі торгівлі і
громадського харчування складає понад 43%, промисловості - 14,2%,
будівництва - 6,9%, сільського господарства - 4,1%.

Загалом слід зазначити, що ситуація із забезпеченістю потреб

ід зазначити, що ситуація із забезпеченістю потреб
економічного розвитку області власними коштами, які перебувають у
розпорядженні підприємств, є досить проблематичною, оскільки їх обсяги
обмежені. В економіці Тернопільщини спостерігається негативна тенденція
до зменшення питомої ваги прибуткових підприємств. Тому в найближчій
перспективі регіон залишатиметься дотаційним.

Оцінка соціальної сфери регіону

Тернопільська область є однією з економічно найбільш відсталих областей
України. Щонайменше впродовж двох сотень років більша частина регіону
була депресивною територією, з якої ще за австрійських часів масово
мігрувало населення.

Це переважно аграрний регіон, де майже немає великих промислових
підприємств, які могли б "піднімати" економіку. Саме тому область роками
утримує одне з перших в Україні місць за рівнем безробіття й одне з
останніх - за показником середньої заробітної плати на одного
працюючого.

У жовтні 2002 року середня заробітна плата склала 264,51 грн., що на
24,3% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Водночас
кількість безробітних в області ще на початок 2001 року становила 40,9
тис. осіб, а заборгованість по зарплаті складала майже 130 млн. грн. До
цього варто додати також, що й сьогодні Тернопільщина є дотаційним
регіоном, тобто споживає більше, ніж заробляє. Понад 40% працездатного
населення Тернополя та області змушено працювати за кордоном.

З погляду екологічно збалансованого соціально-економічного розвитку,
Тернопільщина відноситься до числа регіонів з недостатнім рівнем
економічного самозабезпечення, але з благополучним станом довкілля. На
область припадає лише 0,25% від загальної кількості шкідливих викидів в
атмосферне повітря і 0,16% скиду забруднених стічних вод. Тут практично
відсутні значні сховища токсичних відходів. Водночас слід зазначити, що
екологічне благополуччя є результатом не так ефективної природоохоронної
діяльності, як низького рівня економічного розвитку, недостатнього
розвою продуктивних сил області. Останнім часом значної гостроти набуває
проблема реконструкції міського смітника в селі Малашивці Зборівського
району, який створює загрозу забруднення прилеглої території та
грунтових вод.

За індексом людського розвитку Тернопільська область у 2000-2001 роках
стабільно займала 10 місце в державі. За результатами 2001 року регіон
мав ряд переваг, про що свідчать зокрема високі показники індексів
демографічного розвитку (3 місце в країні), соціального середовища (2
місце), екологічної ситуації (2 місце). Водночас в області існують певні
сектори життєдіяльності, недостатній розвиток яких негативно впливає на
її загальний рейтинг. Ідеться зокрема про стан та охорону здоров’я (10
місце), ринок праці (13 місце), матеріальний добробут (22 місце),
фінансування людського розвитку (27 місце). Таким чином, за багатьма
важливими показниками щодо фінансування людського розвитку область
посідає одні з останніх позицій у країні.

Оцінка діяльності ЗМІ регіону

Загалом в області зареєстровано 176 періодичних друкованих видань (газет

одичних друкованих видань (газет
і журналів), з яких постійно виходять 62 видання. Засновниками 22 видань
є фізичні особи, 154 - юридичні, зокрема комерційними структурами
засновано 26 видань, органами державної влади - 24, партійними й
громадськими організаціями та релігійними об’єднаннями - по 17,
навчальними закладами - 12, трудовими колективами - 11.

Найбільш тиражні газети - "Вільне життя", засновником якої є трудовий
колектив (наклад 107 тис. примірників), "Свобода", заснована обласною
держадміністрацією й обласною радою (71 тис.), "У кожен дім" - рекламна
безкоштовна газета, засновником якої є комерційна структура (115 тис.),
"Нова тернопільська газета", заснована приватною структурою (27 тис.),
"Тернопільська газета", засновником якої виступає комерційна структура
(6 тис.), "Тернопіль вечірній", засновником якої є Тернопільська міська
рада (9 тис.).

За даними маркетингових досліджень регіональних ЗМІ, сьогодні найбільш
популярними газетами в місті Тернополі є "Вільне життя", рекламна
безкоштовна газета "У кожен дім" та "Тернопільська газета", яка попри
невеликий тираж вважається найбільш об’єктивним джерелом інформації.

Напередодні виборів-2002 в області виникли кілька нових проектів.
Насамперед це газета "Репортер" (наклад 20 тис. прим.), яка зосередила
свої зусилля на критиці Анатолія Кучеренка та інших представників
місцевої влади. Ходили чутки, що ця газета, яка напередодні виборів
набула неабиякої популярності, фінансувалася "Трудовою Україною". Другий
проект - це газета "Наша Україна" (наклад 5 тис.), створена для
підтримки однойменного виборчого блоку. Серед інших впливових видань
слід згадати і тижневик "Місто", газети "Вісник Тернополя". "Тернопіль і
Тернопільщина" та "Екологічний сполох".

В області функціонує 12 видавничих організацій різних форм власності.
Крім цього, виготовленням друкованої продукції займаються понад 20
підприємств видавничо-поліграфічного профілю.

Радіо і телебачення

За даними опитування, проведеного маркетинговою групою "Старт",
найбільшою популярністю в області користуються програми центральних
телевізійних каналів "Студія "1+1" та "Інтер". Останнім часом дедалі
більшої популярності набуває НБМ. Серед популярних місцевих телеканалів
слід згадати обласну державну телерадіокомпанію та найпотужнішу
регіональну недержавну телекомпанією "TV-4" (існує з 1991 року),
глядацька аудиторія якої перевищує 1 млн. осіб. Програми ТК "TV-4"
різнопланові - політика, економіка, мистецтво, культура, наука, освіта,
охорона здоров’я, соціально-побутова сфера, спорт. За цього 65% програм
ведуться державною мовою, причому переважає продукція власного
виробництва.

Серед кабельних каналів слід відзначити ТРК "Колумбус плюс".

Найбільш популярними радіостанціями в регіоні є недержавні
музично-інформаційні радіостанції: "Радіо "Тернопіль", в ефірі якого
лунають окрім музичних блоків новини, вітальні, розважальні та авторські
програми і яке транслює програми виробництва столичної компанії "Студія
ФДР", а також відводить частину ефіру на ретрансляцію програм

ину ефіру на ретрансляцію програм
української служби "Дойче велле", "Радіо ТОН" з найрізноманітнішим
музичним наповненням, що ретранслює програми українських служб "Радіо
"Свобода" та "Голосу Америки", "Українська хвиля", в ефірі якого окрім
музичних блоків (співвідношення західної, української і російської
музики становить відповідно 60%, 20% і 20%) лунають новини, хіт-паради,
розважальні та вітальні програми, а також транслюються інформаційні
програми української служби Бі-Бі-Сі.

Найвищий рейтинг мають місцеві інформаційні програми "Радіо "Тернопіль"
та розважальні програми тернопільських ефемок ("Наші вітання", "Пісня з
привітом", "ФМ-рандеву").

Найбільшими інтернет-провайдерами в області є Утел, "StarSoft Ltd.",
"BitterNet", "Тернопіль-Інфоком".

Оцінка розвитку третього сектора та становлення принципів громадянського
суспільства в регіоні

Останнім часом на Тернопільщині посилилася громадянська активність
населення, що пов’язано насамперед із діяльністю місцевих осередків
опозиційних партій та неурядових організацій.

Серед неурядових організацій, що діють на Тернопільщині, найбільшу увагу
привертають до себе Тернопільське агентство міського розвитку,
Тернопільський обласний комітет захисту УГКЦ, громадська організація
"Молода Україна", Товариство охорони прав і гідності учнів "Фортеця",
братство вояків ОУН-УПА "Лисоня", громадсько-спортивна патріотична
організація "Тризуб", СУМ, "Пласт", Ліга українських жінок, Асоціація
молодих політологів і політиків.

Після бурхливих подій, пов’язаних з акцією "Україна без Кучми", коли
місцева влада виявила свою неспроможність до діалогу з громадськими
організаціями, ситуація в області дещо змінилася. При обласній державній
адміністрації було створено Консультативну раду політичних партій та
громадських організацій - як зазначалося, з метою вдосконалення
взаємодії органів виконавчої влади з об’єднаннями громадян. Відповідно
до положення про цю раду її засідання проводяться систематично один раз
на місяць. У таких нарадах беруть участь глава обласної державної
адміністрації, його заступники та керівники галузевих підрозділів.
Сьогодні до складу Консультативної ради входять лідери 42 партійних та
громадських організацій області, крім того, від 5 організацій подані
заяви на вступ. Аналогічні консультативні ради створені й діють при всіх
районних державних адміністраціях. На їх засідання запрошуються
представники галузевих, регіональних органів виконавчої влади.

Як зазначалося вище, загалом соціальна активність населення може бути
оцінена як доволі висока. Адже Тернопільщина - це регіон з міцно
вкоріненими традиціями національної самосвідомості. Так, наприклад, у
січні 2001 року профспілка вчителів відкрито виступила проти наказу
обласного управління освіти про обов’язкове інформування адміністрації
про політичні настрої населення, який викликав обурення у громадян
області. Серед 150 студентів, заарештованих на київському вокзалі в
березні 2001 року, 40 представляли молодіжні організації Тернопільщини,
а восени 2002 року під час проведення акцій "Повстань, Україно!" високу

восени 2002 року під час проведення акцій "Повстань, Україно!" високу
активність виявили представники БЮТ (голова - Василь Деревляний), СПУ
(голова - Василь Богайчук) та блоку "Наша Україна", які змогли зібрати
15 вересня на центральному майдані Тернополя близько 2 тисяч людей.

Стан забезпечення прав національних меншин і народів

Східна Галичина є традиційно доволі однорідним з етнічного погляду
регіоном. У національному складі населення Тернопільської області
переважають українці, чисельність яких сягає 1113,5 тис. осіб, або 97,8%
від загальної кількості населення.

За роки, що минули від перепису населення 1989 року, кількість українців
зросла на 1%. Друге місце за чисельністю посідають росіяни. Їх кількість
у порівнянні з 1989 роком зменшилася на 46,7% і на час останнього
перепису складала 14,2 тис. осіб. Кількість населення інших
національностей скоротилась удвічі й більше.

Найбільш чисельні національні спільноти

Тернопільщина залишається майже стовідсотково україномовним регіоном.
Українську мову тут вважають рідною 98,3% населення. Цей показник зріс
на 1% у порівнянні з даними перепису 1989 року. Російську мову визнали
рідною 1,2% жителів області. Порівняно з минулим переписом населення цей
показник знизився на 1,3%. Частка інших мов за цей період не змінилась і
становить 0,5%.

Загальні висновки та перспективи розвитку регіону

Незважаючи на певні позитивні зрушення, що відбулися в останні роки,
сьогодні Тернопільщина залишається одним із найбільш відсталих в
економічному плані регіонів.

Що стосується позитивних моментів, то тут насамперед ідеться про
фінансові ресурси, які надходять від працюючих за кордоном жителів
Тернополя та області (40% працездатного населення області) і які можуть
скласти потенціал для саморозвитку регіону.

По-друге, Тернопільщина може використати своє зручне географічне
положення - становище транзитної території для транспортування вантажів
до Західної Європи. У зв’язку із цим багато надій покладається на
розвиток п’ятого трансєвропейського транспортного коридору, ключове
місце в якому посідає Тернопільщина.

По-третє, зростаюча суспільна і політична активність населення
Тернопільщини починає привертати до цього регіону увагу політичних еліт,
адже незважаючи на свою незначну чисельність місцевий електорат
відзначається значним рівнем активності та політичної свідомості.

Однак ситуація для Тернопільщини погіршується й зростаючою конкуренцією
з боку сусідніх регіонів, особливо Львівської, Хмельницької та
Вінницької областей. Тому існує небезпека, що регіон і надалі
залишатиметься в тіні своїх потужніших сусідів, зокрема "галицької
столиці" - Львова. Відповідальність за це несе передусім регіональна
еліта, яка не виявляє достатньої активності у відстоюванні інтересів
регіону.

З огляду на це можна стверджувати, що Тернопільщина не реалізовує повною
мірою свій виробничий, інтелектуальний, бізнесовий, політичний капітал.
Для того щоб область почала активно розвиватися, необхідно
запроваджувати інноваційні моделі розвитку міст та області, робити

розвитку міст та області, робити
ставку на розвиток місцевого самоврядування, залучення до бюджету коштів
заробітчан шляхом сприяння розвитку малого та середнього бізнесу тощо.


© 2013 Alive-inter.net Про сайт Alive-inter.net Зворотній зв`язок Відмова від відповідальності