↑ Вгору

Реферат на тему

Алфавіт та типи даних мови Pascal


читати

Переглянути реферат

зберегти

Скачати реферат

друкувати

Друкувати реферат

Реферат на тему:

Алфавіт та типи даних мови Pascal

Алфавітом називається сукупність символів, які можна використовувати в
мові програмування. Для мови PASCAL це такі символи: A,B,…,Z; a,b,…,z, _
(символ підкреслення), 0,1,2,…,9.

Спеціальні символи: +  -  *  /  =  <    .  ,  ;  :  @  ‘ 
(  )  [  ]  {  }  #  $ ^. Символ “проміжок” ніяк не визначається, це
“пусте місце” між якими-небудь конструкціями.

За допомогою символів алфавіту можна складати різноманітні конструкції:
постійні, змінні, оператори, тощо.

Постійна змінна (константа) не змінюється в процесі програми. Є декілька
видів констант.

     Числові константи – цілі та дійсні.

Приклади цілих констант:

 

      158                  -65                 38456

 

     Дійсні константи можна записувати одним з двох способів:

 

1)  24.865                     -0.36

2)  0.24865Е+2             -0.36Е0

 

     У цілій константі немає ні крапки, ні коми, а в дійсній константі
записується так звана десяткова крапка (а не кома).

     Символічна константа – це один символ у лапках.

     Приклади:

 

 ‘a’                       ‘+’

 

     Рядкова константа – це послідовність символів в лапках, наприклад:

 

 ‘Купуйте IBM PC AT’

 

     Логічні константи визначаються словами True та False, відповідно
“істине” та “хибне”.

     Невідємними елементами кожної програми є змінні. Змінні
визначаються іменем, яке починається з литери та може мати в середині
цифри та знак підкреслення. Великі та малі літерив іменах не
розрізнюяться.

     Приклад:

 

 A        Xsum         Kilkist         Rik1999        Dunamo_Kuev

 

Довжина імені може бути, яка завгодно, але транслятор “розуміє” тільки
перші 63 символи.

     Змінна одержує та змінює (може і не змінювати) своє значення в
процесі роботи програми.

     Кожна змінна повинна бути описана на початку програми після слова
Var. При цьому вказується тип змінної. Для цілої змінної всі типи
наведені в таблиці 1.   

 

                           Таблиця 1

Тип Діапазон Розмір в байтах

Byte (коротка ціла без знаку) 0…255 1

Shortint (коротка ціла із знаком) -128..127 1

Word (ціла без знаку) 0…65535 2

Integer (ціла із знаком) -32768..32767 2

Longint (довга ціла із знаком) -2147483648..

2147483647 4

 

R

T

0

2

d

f

h

j

Ф

Ц

Ш

Ъ

T

2

f

j

Ц

Ъ

??O?Всі можливі типи дійсної змінної наведені в таблиці 2

Таблиця 2

Тип Діапазон Кількість цифр Розмір в байтах

Real (дійсний) 10-39  -   1038 11  -  12 6

Single (одинарна точність) 10-45  -  1038 7  -  8 4

Double (подвійна точність) 10-324  -  10308 15  -  16 8

Extended (розширена точність) 10-4951  -  104932 19  -  20 10

 

Стандартний тип для дійсної змінної – Real. На відміну від інших мов
програмування в системі PASCAL треба обов’язково описувати всі змінні на
початку програми.

Приклад:

 

Var  A, B: Real;

              X: Double;

              I, J, K: Byte;

              M: Integer;

 

     Для опису символьних змінних вживають тип Char, рядкових - String,

ису символьних змінних вживають тип Char, рядкових - String,
логічних – Boolean.

     Найбільша довжина рядку складає 255 символів, у квадратних дужках
вказують довжину для конкретної змінної. Якщо довжина не вказана, то
автоматично  береться – 255.

Приклад:

 

Var Z, Buk, Sim: Char;

        Str: String [20];

        S: String;

        Q, R: Boolean;

 

     Обробка даних виконується в виразах та операторах присвоєння.
Оператор присвоєння має загальний вигляд:

     А := В;

 де А – проста або індексована змінна,

      В – вираз.

     При виконанні оператора спочатку обчислюється вираз, а потім
результат присвоюється змінній А. При цьому повинна бути сумісність
типів по присвоєнню. Існує багато випадків сумісності типів, головні з
них такі:

А та В являються цілими типами та значення В попадає в діапазон значень
А;

А та В – дійсні типи та значення В попадає в діапазон припустимих
значень А;

А – дійсний тип, а В – цілий (але не навпаки);

А та В – рядкові дані;

А – рядок, а В – символ.

Приклади операторів присвоєння:

 

Var A, B, C: real;

       I, J, K: integer;

        R1, R2: string [20];

        S1, S2: char;

…………………………

      K:=I div J;

      C:=A + B/2;

      R1:= ‘текст’;

      R2:=R1;

       S1:=’*’;


© 2013 Alive-inter.net Про сайт Зворотній зв`язок Відмова від відповідальності