↑ Вгору

Твір з української мови на тему

Наша пісня, наша дума






Наша пісня, наша дума

   Пісня і праця - великі дві сили!

   / І. Франко, "Пісня і праця" /

Пісня! Споконвіку живе вона в Україні, поєднавши в собі пристрасне, емоційне слово з чарівністю музики. Вона супроводжує людей все життя - від колиски до могили, бо немає такої події або такого почуття, що не знайшло б свого відображення в пісні. Материнська колискова, ніжна пісня кохання, весільна співанка, бойовий гімн, врешті - пісня-голосіння над померлим.

Вона, як і доля народу, виростала на черствому хлібі історичних подій. Цілі історичні періоди відомі нам саме з пісень.

   Історії ж бо пишуть на столі,

   Ми ж пишем кров'ю на своїй землі,

   Ми пишем плугом, шаблею, мечем,

   Піснями і невольницьким плачем.

    (Ліна Костенко, "Маруся Чурай").

Не завжди ми знаємо авторів пісень - багато серед них безіменних, але відомі імена їх творців оповиті легендами. Співучою душею України була Маруся Чурай, складені нею пісні співали закохані, але й козакам деякі її пісні були потрібні так само, як шаблі чи хоругви.

А скільки було безіменних козацьких кобзарів, що славили рідний край, підтримували бойовий дух наших славних лицарів і самі часом гинули разом з вояками! Пісні-думи зберегли для нас, нащадків, пам'ять про славні подвиги і героїзм захисників Вітчизни.

   Про наші битви на папері голо

   Лише в піснях вогонь отой пашить...

    (Ліна Костенко)

Оспівують пісні та думи героїзм і лицарство відомих історичних осіб: Кривоноса, Богуна, Хмельницького, Супруна, Сірка, Палія та інших - і маловідомих козаків.

Але пам'ятаємо ми і філософські пісні Г. Сковороди і "Журбу" Л. Глібова.

А якими прекрасними піснями рясніє "Наталка Полтавка" Котляревського! У цьому першому українському драматичному творі вони постають засобом характеристики і самохарактеристики героїв. Кожна пісня - це вже характер.

Були й інші пісні.

"Реве та стогне Дніпр широкий", - співаємо ми й сьогодні. Реве! Пророкує загибель усьому злому, окрилює зневірених, кличе до бою за правду і добро.

Важко переоцінити роль пісні і в період Великої Вітчизняної війни. Вже в перші дні стала військовим гімном українців "Клятва" М. Бажана:

   В нас клятва єдина

   І воля єдина.

   Єдиний в нас клич і порив.

   Ніколи, ніколи не буде Вкраїна

   Рабою німецьких катів!

Не вмирала і лірична пісня, що нагадувала воякам про мирне життя, про кохання і рідну домівку, які треба захищати - і згадка про них додавала сили. Лилася пісня зі сцени, де виступали агітбригади, співалася на привалах під час короткого відпочинку, нагадувала про те найдорожче, за що не шкода і вмерти.

Сурмачами в поході, бардами Перемоги були Малишко і Сосюра. Їхні пісні несли бійці з собою в серці, як вишиваний рушник у річмішку.

І в мирні часи пісня поруч з нами. По радіо можна почути багато прекрасних пісень, що прославляють волю і незалежність нашої Батьківщини, підкреслюють безсмертну красу нашої мови. Але знову звучать і пісні про кохання, про мрії, про все те, що хвилює нас - молодих і старих.

Звісно, у кожного покоління свої пісні, бо кожні мають власні проблеми. Але, беззаперечно, у кожної пісні повинна бути душа - інші придатні хіба що для танців.

У нашої пісні душа українська. Й історія нашої пісні заслуговує на пошану, як історія самого народу. Тож бережімо голос нашої душі!



© 2013 Alive-inter.net Про сайт Alive-inter.net Зворотній зв`язок Відмова від відповідальності