↑ Вгору

Твір з української мови на тему

Жінка, мати, Берегиня






Жінка, мати, Берегиня

Все прекрасне на землі - від світла сонця, від кохання жінки, від молока матері.

Суворими шляхами йшла наша Вітчизна до сьогоднішньої свободи і незалежності.

Горді мужі Київської Русі, князі та воїни, відважні запорозькі лицарі заступали шляхи ворогам, воювали, боронили свій рідний край.

А жінки тим часом оберігали домашнє вогнище, народжували дітей, омивали рани чоловіків-воїнів, молили Бога.

Жінка продовжувала рід людський.

Наче зіткана з сонячного проміння, встає перед нами на путивльському валу Ярославна, заклинаючи сили природи допомогти її коханому князеві та воїнам, яких він повів на битву за Русь.

Вірно чекає свого чоловіка-козака Горпина Чурай, і гірко оплакує його героїчну смерть. Символом творчості та вірності стає їхня дочка - Маруся.

Чарує нас своєю красою, ніжністю і поетичністю Наталка Полтавка Котляревського.

Кохання надихало людей на подвиги і творчість. Образ коханої жінки оспівували усі митці. У кожного своя кохана, але всі разом створюють узагальнений ідеал української жінки: ніжної і вірної, чесної трудівниці, надійної жінки-Берегині, що зберігає в домі тепло.

   Світ завжди благословляє

   і сонце, що встає,

   і серце, що кохає

    (В. Симоненко)

Цілу галерею жіночих образів створює Шевченко. Його жінки - знедолені і безправні, але скільки душевної краси у наймички - Ганни, що заради щастя сина відмовляється від можливості називатися його матір'ю. "Нічого кращого немає, як тая мати молодая" - говорить він.

Матері вирощували героїв і геніїв, матері дарували свою любов не лише своїм власним дітям, як Марія Стоян з оповідання Довженка "Мати". "Прощайте, мамо! - кажуть їй у останню хвилину поранені льотчики. - З вами і вмирати не страшно!" Сердечно говорить А. Малишко про "посивілу невмирущу матір двох десятків дочок і синів" - цілого загону.

Велике материнське серце прагне відігріти весь світ.

Скільки пісень, віршів, інших творів мистецтва присвячено матері!

Найчастіше образ матері - образ скромної, але величної душею селянки, "сивої горлиці", яка "ночей не доспала", що проводжаючи сина в життєву дорогу "рушник вишиваний на щастя - на долю дала".

Продовженням роду, теплом домашнього вогнища - усім завдячує мо ми їй. Не можна про це забувати:

   Бо, хто матір забуває,

   Того Бог карає,

   Того діти цураються,

   В хату не пускають.

    (Т. Г. Шевченко, "І мертвим, і живим...")

Материнство - синонім людяності, добра, самозреченості. Матір усе готова віддати своїм дітям.

Вклоняється світ таким матерям, благословляє це величне і ніжне ім'я - Ненька, Мати, Мадонна!

За них, рідних, билися завжди з ворогами захисники Вітчизни.

Тож вклонімося доземно жінці, матері, яка в тяжкі роки війни та у буденній праці вміла бути і "сестрою-жалібницею", і "жоною-трудівницею", що оберігала і ростила дітей, вчила любити добро, правду, людей, несла вірність "як свічу ясну".

І хай збудеться мрія Тараса про ті часи, коли:

   Врага не буде супостата,

   А буде син, і буде мати,

   І будуть люди на землі.



© 2013 Alive-inter.net Про сайт Alive-inter.net Зворотній зв`язок Відмова від відповідальності