↑ Вгору

Твір з української мови на тему

Твір-лист. Ми живемо в краю Григорія Сковороди






Твір-лист. Ми живемо в краю Григорія Сковороди

Добрий день, дорога моя Надійко!

Дуже хочу приїхати до тебе в Дніпропетровськ. Сподіваюсь, що наша зустріч не за горами, а поки що розповім тобі про одну цікаву екскурсію. Коли ти приїдеш до мене в гості, я неодмінно покажу тобі джерело Сковороди...

Неподалік нашого селища тягнеться Бабаївський ліс. У нім бував письменник-філософ Григорій Савич Сковорода. Мандруючи від села до села, любив мислитель спілкуватися з природою. І наші ліси - Покотилівський, Гладківський, Бабаївський - не раз милували око Сковороди: тут він відпочивав і... працював, спостерігаючи за хмарками на небі, слухаючи пісню струмочка, розуміючи мову пташину.

Нещодавно наш клас побував у Бабаївському лісі. Стояв прекрасний осінній день. Могутні дуби, котрі багато бачили на своєму віку (адже тут ростуть столітні дуби!), спостерігали за нами і ніби хотіли щось розповісти.

Казкова краса, Надійко! Але ось - невеличка галявина. При згадці, що тут ходив старий мудрець Сковорода, зразу війнуло давниною.

Підходимо до лісового джерела. Кришталево-чиста холодна вода збігає вниз і губиться у лісовому озерці. Аж ось бачимо меморіальну дошку, на якій вирізьблено, що тут любив писати вірші і відпочивати поет і філософ Г.  Скоророда... Можливо, саме тут він написав:

   Стоит явор над горою,

   Все кивает головою.

   Буйны ветры повевают,

   Руки явору ламают.

   А вербочки шумят низко,

   Волокут мене до сна.

   Тут течет поточек близко,

   Видно воду аж до дна.

До побачення, Надійко! Коли зможеш - приїжджай: тобі завжди раді на Харківщині. Всього найкращого!



© 2013 Alive-inter.net Про сайт Alive-inter.net Зворотній зв`язок Відмова від відповідальності