↑ Вгору

Твір з української мови на тему

Людина і рідний край






Людина і рідний край

   Ми тут зросли, нам тут співали

   Розмріяні ліси й поля;

   Ми тут жили і тут вмирали.

   Це наша батьківська земля.

   / П. Карманський /

Задумаймося... Досить тісний зв'язок існує між людиною і природою. І людина, і рослина для того, щоб вижити, пускає глибоко свої корені на тій землі, де народилася й живе.

Для кожного з нас найсвятішими є слова: мати, батьківщина. Адже батьківщина, на мою думку, - це не тільки наша країна, а й рідна домівка, і те місце, де народився, виріс, де вперше почув лагідну мамину колискову, де минули найкращі роки твого життя, де ти вперше познайомився з історією своєї вулиці, міста, краю, де призвичаївся до культурної спадщини і свято бережеш її.

Але в житті не завжди буває так, як цього хочеш. Бо життя прожити - не поле перейти. Воно постійно вносить свої корективи. І хто знає, як складеться життя у майбутньому.

Але я переконаний, де б ти не жив, куди б не закинула тебе доля, отой солодкий та коханий дим рідного краю має бути завжди з тобою. Мені здається, що мандрівка в минуле, до рідних батьківських стежинок - це не мода і не забаганка, а людська потреба, яка освячується духовними витоками, громадянським обов'язком.



© 2013 Alive-inter.net Про сайт Alive-inter.net Зворотній зв`язок Відмова від відповідальності