↑ Вгору

Твір з української мови на тему

Криничко, дай водички!






      Криничко, дай водички!

      Загубили зірки свої очі в криниці.

      Залишили в безодні палаючий зір,

      Ніби просять безсилі чистої водиці,

      Ніби з неба землі посилають докір.

      Вода - це не забаганка, а перша життєва необхідність. Але як подивишся на ту криницю з брудною водою, то стає страшно. Куди ми йдемо? Людство, мабуть, думає, що природа вічна і вода нікуди не подінеться. Але ж це зовсім не так. На сьогоднішній день вчені заявляють, що кількість води у водоймищах значно зменшилась, а водичку з кринички пити взагалі заборонено. "Коли зникне останнє дерево, коли помре остання тваринка, коли людина не знайде й краплинки води... тільки тоді людство зрозуміє, що гроші не можна їсти..." У природи взагалі немає компромісів, а тільки два варіанти: бережно ставимося до неї і насолоджуємося її дарами або вона потроху знищить нас... Особисто моя душа в тривозі, бо Земля ніби в пастці, як загнаний звір.

                        Зрозумійте, нащадки, в екології сила,

                        Від екологічного злету оживають серця,

                        Не втягніть Україну в пекельну могилу,

                        Бо з загробному світу нема вороття.

                        Ми очистим криницю, і запахнуть світанки,

                        І лелека достане ту воду із дна,

                        Що цілющою стане із ночі до ранку,

                        Наші очі ж тепер - то її глибина...





© 2013 Alive-inter.net Про сайт Alive-inter.net Зворотній зв`язок Відмова від відповідальності