↑ Вгору

Твір з української мови на тему

Чи розвивається народна творчість сьогодні? (твір-роздум)






      Чи розвивається народна творчість сьогодні?

      (твір-роздум)

      Мені чомусь раніше здавалося, що усна народна творчість - це минувшина, щось таке, що давно записане, видрукуване і зберігається на полицях. Я замислювався над тим, чи розвивається народна творчість нині, у наші дні. Спочатку мені здавалося, що зараз вона (особливо пісенна) не розвивається, бо мені невідомі сучасні народні пісні, весь час я чую тільки старі, записані багато років тому. Я не розумів причин, чому раніше пісні творилися, а сьогодні не відбувається цей процес. Виходить, що раніше люди були більш творчими, а зараз ні? Але ж так не може бути. Виникла ще одна думка: а може, пісенна народна творчість набула інших форм, про які ми не здогадуємося?

      І ось що з'ясувалося: ми маємо велику кількість пісень, які люди залюбки співають нарівні з традиційно народними піснями. Але ці пісні мають авторів, їх створили поети і композитори. Наприклад, часто можна почути:

                        Мамо, мамо вічна і кохана,

                        Ви пробачте, що був неуважний.

                        Знаю, ви молилися за мене

                        Дні і ночі, сива моя нене.

      І мало хто при цьому згадує, що слова написав М. Луків. І таких пісень, які співають не одне покоління, багато. І назви вони мають часто не таю, як давали їм автори: "Про тополю", "Про мамину вишню", "По стежині дівча ішло", "Чорнобривців насіяла мати", "Сіло сонце...", "Ой летіли дикі гуси..." І ще можна багато пісень перераховувати.

      Тож я дійшов такого висновку, що ці пісні за всіма ознаками є народними: їх співають, вони передаються усно (якщо й переписуються, то це не означає, що форма поширення змінила їхню популярність), мають віршовану форму, невеликі за обсягом і мають деякі варіанти. Єдине зауваження: це пісні літературного походження, що стали народними. Адже не завжди ті, хто співає ці пісні, напевно знають їхніх авторів.

      Ми можемо стверджувати, що пісенний жанр народної творчості живе і сьогодні. Якийсь період історичного розвитку буде кликати до життя ті чи інші жанри народної творчості або певні теми. У часи козаччини, наприклад, були популярні маршові пісні, думи. Коли в нашій країні почалися демократичні процеси, то маршові пісні стали теж популярними. Виконувалися вони разом з іншими народними піснями і самі ставали (а може, й були) народними.

      А які жанри усної народної творчості живуть сьогодні? Пісні (в основному ліричні, але й маршові, теж), казки, сучасні прикажи, прислів'я і невмирущий жанр - анекдоти, який буде жити століттями. Прислухайтесь, шануйте, поважайте народну творчість - скарбницю нашої мудрості, нашої історії, яку ми передамо наступним поколінням.







© 2013 Alive-inter.net Про сайт Alive-inter.net Зворотній зв`язок Відмова від відповідальності